НАШ ДОСВІД "Дуже часто в період розпалу жнив фермер змушений власними силами молотити зерно, швидко відвозити його на склад, формувати у бурти. І робити це швидко, щоб встигнути до дощу. В такі моменти не рідко мало уваги приділяється умовам зберігання зерна. І так буває, що ввечері, повернувшись із поля, проходиш повз купу зерна і відчуваєш, що від неї віє теплом. Встромляєш руку до насипу і розумієш, що зерно починає грітись. Знаючи, що зерно банально може згоріти, зазвичай береш зерномет чи зерноочисну машину і починаєш розкидати бурт, щоб подивитись, чи не пішли в ньому негативні процеси."
Зазвичай щойно зібране зерно має підвищений вміст нерівномірно розподілених сторонніх домішок та відносно високий рівень вологості. Це може призвести до самозігрівання зерна та втрати вже зібраного врожаю.
Є різні типи самозігрівання зерна:
- суцільне - у такому випадку підвищується рівень тепла і вологи в усій масі зерна;
- гніздове - зігрівання відбувається лише у певному осередку;
- пластове - коли зігрівається лише верхній або нижній шар.
Річ у тім, що зерно становить собою складну живу систему, що дихає та взаємодіє з навколишнім середовищем з виділенням тепла. Через різну кількість та характер домішок у зерні (кліщі, солома, мікроорганізми, пил тощо) самозігрівання може досягти своєї максимальної температури за кілька годин або поступово прогріватися протягом декількох місяців.
Процес самозігрівання може розпочатися й у сухому зерні під впливом підвищеної вологості, температури повітря та за участі колоній пліснявих грибів. Чим вища температура зерна під час самозігрівання, тим вищою є роль у ньому грибів та мікроорганізмів. Якщо не вживати заходів з усунення самозігрівання зерно в його осередку не просто буде незворотно втрачене. Воно призведе до поширення процесу самозігрівання на нормальне зерно. Додатково ускладнює цю проблему те, що висушене зерно легко накопичує вологу з повітря.
Якщо температура повітря у місці зберігання зерна знаходиться в діапазоні від 0° до +50°C, а вологість становить 70-100%, це призводить до зміни якості зерна. Окрім того, що за таких умов зростає життєва активність та чисельність мікроорганізмів, в зерні відбуваються ензиматичні реакції, за яких крохмаль і цукор розщеплюються із виділенням тепла і води. Подальше підвищення температури зберігання може призвести до денатурації зерна, клейстеризації крохмалю та побуріння зернівок. В результаті таких змін зерно втрачає здатність до проростання, в ньому починається відокремлення оболонки, ендосперму та паростка.
Оптимальна вологість зерна при його зберіганні не повинна перевищувати 14%. Для недопущення самозігрівання зерна доцільно проводити його сушіння. Сушіння зерна не призводить до його травмування та покращує якість.
Найчастіше зерно в господарствах підсушують на сонці. Це найбільш економічний, а відтак найпоширеніший метод. При цьому методі зерно сушать на площадках з відкритим повітрям, якщо його температура становить +25°...+35°C та відсутні опади. При такій сушці варто пам'ятати про здатність зерна самозігріватись, тому, по-перше, зерновий шар не має бути занадто товстим, по-друге, його потрібно періодично перевертати, не травмуючи при цьому насіння. Другий метод - конвективний. При такому способі тепло, потрібне для випаровування вологи, поступає з гарячою газоповітряною сумішшю або з потоком нагрітого повітря і, завдяки обдуву, підсушує зерно. Контактний метод рідше, але використовується у господарствах. При його застосуванні потрібна спеціально обладнана поверхня, на якій зерно буде рівномірно підігріватись. Не дарма такий спосіб називають методом "пательні". Існують також спеціальні технології для зневоднення зерна, сушіння у вакуумі, сушіння в електричному полі та акустичним методом. Якщо у господарстві є ЗЕРНОСУШАРКА, яка може працювати за такими методами, треба дотримуватись основних правил її використання, щоб не зіпсувати посівний матеріал. При сушінні насіння зернових культур не повинно перевищувати +43°…+48°С, зернобобових - +30°…+35°С, а продовольчого зерна - +50°С. Нерівномірність нагрівання зерна не має перевищувати 3°...4°С, а нерівномірність сушіння - 1°С. Випаровування вологи за одне сушіння - не більше 5-6% для зернових і 3-4% для зернобобових, кукурудзи, гречки та інших культур.
