Повна назва: Звичайний павутинний кліщ
Латинська назва: Tetranychus urticae
Родина: Павутинні кліщі (Tetranychidae)
Ряд: Акариформні кліщі (Acariformes)
Поширення: всюди поширені по Україні.
Пошкоджує: овочеві, бобові та інші культури (сою, квасолю, огірки, дині, кавуни, перець, баклажани та ін.). Кліщі живляться рослинним соком, перебуваючи під павутиною на нижній стороні листків. Перші прояви пошкодження на рослинах полягає в появі окремих світлих плям на листках. При інтенсивному пошкоджені листки набувають світло-мармурового забарвлення. Ці пошкоджені листки поступово жовтіють, висихають і опадають, що спричиняє пригнічення рослин і зупинку в розвитку, в результаті чого врожай може знизитись на 40-60%.
Морфологічний опис: дорослі самки кліща мають тіло широко овальної форми, за розміром приблизно 0,4 мм. Колір залежить від того, на якій рослині вони харчуються та в який час року. Самки літніх генерацій мають сірувато- або жовтувато-зелений відтінок з темними плямами на боках. Самці, навпаки, набагато менші за самок і мають видовжене і звужене до заднього кінця тіло.
Яйце має кулясту форму і прозорий вигляд із зеленуватим відтінком. Личинка має форму, схожу на півкулю, і три пари ніг. Німфи схожі на дорослих кліщів, але трохи менші за розмірами. За оптимальних умов, коли вологість повітря знаходиться в межах 35-55% і температура становить +29...+30 °C, самка відкладає приблизно 150 яєць. Ембріональний період розвитку шкідника триває впродовж 3-5 днів. Після того, як личинки пройшли три линяння і пройшли фази пронімфи та дейтонімфи, вони змінюються на дорослих кліщів.
Залежно від гідротермічних умов, на розвиток однієї генерації шкідника може піти від 7 до 25 днів. Протягом року павутинний кліщ може успішно згенерувати до 20 поколінь. Діапаузуючі самки шкідника можуть тривалий час перебувати під рослинними залишками, у щілинах теплиць, бджолиних вуликах та інших місцях. Ці самки відрізняються від активних форм своїм яскраво оранжевим забарвленням, не потребують живлення та не розмножуються, що робить їх стійкими до несприятливих умов довкілля. Більша частина таких самок може витримувати низькі температури до -27 °C, в той час як активні кліщі загинуть при -1…-3 °C.
Поява діапаузуючих самок залежить від довжини світлового дня, а також впливу температури та стану кормової рослини. При високих температурах повітря (понад +25 °C) шкідник продовжує свій розвиток, незалежно від тривалості світлового дня. Після перебування за умов низьких температур (+3…+6 °C) та подальшого підвищення температури до +16…+20 °C, діапаузуючі самки активізуються, починають харчуватися та відкладати яйця. В закритому ґрунті, комаха-шкідник поширюється, головним чином, на одязі робітників, а також за допомогою інвентарю і тари.
ЕПШ: заселення 10% рослин або 5 екз./листок.
Природні вороги: деякі бактерії та гриби можуть вражати павутинних кліщів. Також природним ворогом є хижий кліщ Phytoseiulus persimilis.
Заходи запобігання: обов’язкове дотримання сівозміни; правильний менеджмент рослинних решток після збирання врожаю з метою зменшення місць для перезимівлі; проведення глибокої зяблевої оранки з метою знищення кліщів, які зимують. Дотримання оптимальної обґрунтованої системи живлення посівів. Підтримання оптимального гідротермічного режиму для посівів культур з метою підтримання низької концентрації клітинного соку в рослинах, таким чином, зменшуючи ризик сильного пошкодження рослин та швидкого розвитку популяції павутинного кліща.
Сума температур для генерації або переходу фази: сума ефективних температур для розвитку однієї генерації павутинного кліща коливається в межах від 90 до 300°C.
Каталог товарів
Акції
Календар подій
