Повна назва: Ячмінна попелиця
Латинська назва: Brachycolus noxius
Родина: попелиці (Aphididae)
Ряд: рівнокрилі (Homoptera)
Поширення: поширена по всій Україні.
Пошкоджує: ячмінь, інколи пошкоджує пшеницю, жито, овес, тимофіївку, дикорослі злакові трави. Живиться соком рослин, всмоктуючи його через свій ротовий апарат. Після цього залишає на рослинах липку рідку, яка може забруднювати листя та пагони, створюючи сприятливі умови для розвитку грибкових та бактеріальних інфекцій рослин. Пошкоджене листя жовтіє і засихає, пошкоджені колоси скручуються. При масовому заселенні, особливо в посуху, посіви засихають та гинуть.
Морфологічний опис: дорослі особини можуть досягати 2-3 мм в довжину. Тіло дрібне, овальне, вузьке та довгасте. Забарвлення тіла може варіюватися від світло-зеленого до темно-зеленого кольору. Голова мала з темними очима. Антени довгі та тонкі, з багатьма сегментами. Ноги довгі та тонкі, призначені для пересування по рослині. Крила прозорі, довгасті та вузькі, з темними жилками, які перетинаються по краю.
Життєвий цикл ячмінної попелиці складається з трьох основних етапів: відкладання яєць, розвиток безкрилої та крилоносної форм, розмноження.
Відкладання яєць: восени дорослі особини ячмінної попелиці відкладають яйця на листя та стебла рослин, які слугують їх харчовим середовищем. Яйця зимують під листям або на землі поруч з рослиною-господарем.
Розвиток безкрилих та крилоносних форм: рано навесні з яєць вилуплюються безкрилі особини, які живляться на рослині-господарі. Протягом декількох тижнів безкрилі особини проходять декілька линьок та перетворюються на крилоносні форми, які здатні до польоту та розселення на інші рослини. Крилоносні форми перелітають за вітром, щоб досягти нових рослин-господарів, на яких продовжують жити і розмножуватися.
Розмноження: крилоносні форми ячмінної попелиці живляться соками рослин та швидко розмножуються, відкладаючи яйця на нові рослини. За оптимальних умов одна крилоносна форма може дати початок до 80 нащадкам за 10 днів.
ЕПШ: 10-15 особин на стебло.
Природні вороги: хижі комахи: до числа хижих комах, що полюють на ячмінну попелицю, належать совки, жуки-хижаки, золотоочки, повисюхові мухи та інші. Птахи: деякі види птахів, зокрема, куріпки, жайворонки, перепілки та інші, полюють на ячмінну попелицю, виїдаючи її з посівів.
Кліщі: деякі види кліщів, зокрема, роду Tydeus, є природними ворогами ячмінної попелиці, поїдаючи яйця та безкрилі форми попелиці.
Гриби-паразити: деякі гриби-паразити, зокрема, роду Entomophthora, можуть заражати та вбивати дорослих особин ячмінної попелиці. Бактерії та віруси: деякі види бактерій та вірусів можуть заражати та вбивати яйця та безкрилі форми попелиці.
Заходи запобігання: агротехнічні заходи: знищення падалиці злакових та бур’янового угрупування, обов’язкове дотримання сівозміни культур, уникнення заболочених ділянок, лущення стерні та зяблева оранка, посів ранньостиглих сортів, правильне внесення добрив.
Біологічні методи запобігання: використання природних ворогів ячмінної попелиці, які можуть знизити популяцію шкідника.
Сума температур для генерації або переходу фази: яйця: оптимальна температура для розвитку яєць - 20-25 °C, максимальна температура - 33-35 °C.
Личинки: оптимальна температура для розвитку личинок - 20-25 °C, максимальна температура - 30-32 °C.
Лялечки: оптимальна температура для розвитку лялечок - 25-28 °C, максимальна температура - 30-35 °C.
Дорослі особини: оптимальна температура для життєдіяльності дорослих особин - 25-30 °C, максимальна температура - 33-35 °C. В залежності від температури розвитку, швидкість життєвого циклу може змінюватися. При оптимальній температурі для розвитку яєць, їх вилуплювання може займати близько 7-10 днів, тоді як при температурі нижче 10 °C цей процес може затримуватися до 25-30 днів.
Каталог товарів
