Совка люцернова, або льонова (Heliothis viriplaca): небезпечний шкідник бобових та льону

Повна назва: Совка люцернова, або льонова

Латинська назва: Heliothis viriplaca

Родина: совки (Noctuidae)

Ряд: лускокрилі (Lepidoptera)

Поширення: всюди поширена в Україні.

Пошкоджує: льон, сою та люцерну, інколи завдає шкоди зерновим колосовим і кукурудзі. Гусениці пошкоджують листя, стебла, пагони – всі надземні частини рослин.

Морфологічний опис: метелик має розмір від 30 до 38 мм. Його передні крила мають зеленувато-сірий колір з жовтуватим відтінком. По середині крил є темна хвиляста перев'язь, а також видні велика темна ниркоподібна пляма і невелика пляма над нею біля переднього краю. Розмір яйця становить від 0,5 до 0,6 мм, воно високе, ребристе і зрізане біля основи. Свіжовідкладене яйце має білий колір, потім змінюється на зеленувато-жовтуватий і навіть брудно-оранжевий. Гусениця досягає довжини до 40 мм. Вона має світло-зелене забарвлення з темними крапками і волосинками. Іноді гусениці можуть бути темно-рожевими, при цьому з нижнього боку вони світліші, ніж з верхнього. Голова гусениці жовта і вкрита чорними крапками та плямами. Розмір лялечки становить до 20 мм, вона може бути червонувато- або жовтувато-коричневого кольору, інколи має зелений відтінок. Кремастер лялечки має зморшкувату текстуру і два горбки на боках. 

Лялечка зимує у ґрунті. Метелики першої генерації починають літати у травні, а метелики другої генерації – у червні. Самки після того, як додатково живляться нектаром квітів, відкладають яйця поодиноко на листя і стебла рослин. У середньому плодючість самок становить близько 700 яєць. Нестача  вологи і відсутність квітів можуть призвести до безплідності метеликів. Ембріональний розвиток триває від 5 до 9 днів, а живлення та розвиток гусениць займають від 19 до 33 днів. Гусениці першої генерації заляльковуються у ґрунт на глибині від 2 до 4 см. Лялечки першої генерації розвиваються від 10 до 17 днів. Гусениці другої генерації заляльковуються у ґрунт на глибині від 6 до 9 см і можуть живитися великою кількістю культурних і дикорослих рослин. У Лісостепу та Степу України розвиваються два покоління люцернової совки.

ЕПШ: 2-3 гусениці/м².

Природні вороги: природними ворогами є комахи-паразити із родин Ichneumonidae, Braconidae, Tachinidae. Також  багато видів птахів полюють на гусениць люцернової совки. Трихограма також є природним ворогом совок.

Заходи запобігання: посів буряків, льону, соняшнику та ін. в оптимально ранні строки для даної зони. Контролювати бур’янові угруповання в посівах культур та на парових полях, а також знищувати бур’яни біля доріг. Обов’язкове проведення глибокої зяблевої оранки на полях, які заселені совками. В посівах просапних культур обов’язково проводити міжрядну обробку ґрунту під час масового відкладання яєць. Використання природних ворогів ,таких як трихограма, для контролю популяції люцернової совки.

Сума температур для генерації або переходу фази: для цього виду совок сума ефективних температур для повного циклу розвитку (включаючи яйце, гусеницю, лялечку та метелика) зазвичай становить від 400 до 700°C.