Щетинистий бульбочковий довгоносик (Sitona crinitus): небезпечний шкідник бобових культур

Повна назва: Щетинистий бульбочковий довгоносик

Латинська назва: Sitona crinitus

Родина: довгоносики (Curculionidae)

Ряд: твердокрилі (Coleoptera)

Поширення: в Україні поширений в основному в лісостеповій зоні, менш поширений – у степу.

Пошкоджує: однорічні та багаторічні бобові культури: вику, чину, сочевицю, сою, горох, квасолю, люпин, конюшину, люцерну, еспарцет, буркун, а також дикі бобові трави. 

Морфологічний опис: ці жуки мають розміри 3-4,5 мм, на задній частині тіла розміщені надкрила з довгими світлими щетинками. Очі в них нерівномірно опуклі. На передньоспинці три світлі довгасті смужки. Яйця мають розмір 0,2-0,3, на початку вони мають жовтувато-білий колір, а вже згодом чорніють. Личинки мають розмір 4-5 мм, трохи зігнуті, мають білувате забарвлення та світло-коричневу голову, а загалом тіло личинок покрите довгими рудуватими волосками. Лялечки цих жуків мають розміри 4,5-6 мм, і вони блідо-жовтого кольору.
Місцями перезимівлі для жуків є зазвичай поля з багаторічними бобовими травами, де вони живилися влітку та восени, зимують в ґрунті. В перші теплі весняні дні жуки починають живитися на молодих відростаючих листочках багаторічних бобових трав, але живляться мало. В залежності від умов навколишнього середовища розмноження може відбуватися 5-7 днів, а якщо умови погіршуються, то може затягнутися до 20 днів. В другій половині квітня починається масовий літ жуків, а закінчується наприкінці травня. Коли жуки додатково підживилися, вже на сходах бобових культур, тільки тоді в лісостеповій зоні вони починають відкладати яйця. Кладки роблять на ґрунті, стеблах і листках, з листків пізніше яйця падають на ґрунт. Стадія ембріонального розвитку в середньому проходить за 7-8 днів. Масово личинки з’являються з травня по червень. Тривалість розвитку личинки – близько 40 днів. У лісостепу заляльковуються в першій половині червня, якщо весна була холодною – то заляльковуються в другій половині червня. Лялечки знаходяться в ґрунті, переважно на глибині 10-12 см. Лялечка розвивається 9-13 днів. Нове покоління жуків з’являється в другій-третій декаді червня, у степу – в кінці травня – на початку червня. Повністю цикл розвитку проходить за 45-60 днів. За рік розвивається одне покоління.

ЕПШ: 10-15 жуків на м² або 1 жук на 3-5 рослин

Природні вороги: комахи-хижаки – сонечка, повисюхові мухи, паразитичні комахи – браконіди. Деякі види бактерій можуть бути природними ворогами, наприклад, бактерії роду Bacillus. А також птахи, такі як сорокопуди і дятли, можуть полювати на щетинистого бульбочкового довгоносика.

Характер пошкодження: Спочатку на молодих листочках по краях жуки вигризають окремі заглибини. З потеплінням довгоносики переходять на сходи однорічних, дворічних та багаторічних бобових культур, де активно харчуються. 

Личинки живляться на кореневій системі бобових культур, пошкоджують бульбочки на коренях. 

В деякі роки спостерігалися випадки повного знищення сходів бобових культур.

Ротовий апарат: колючо-сисний

Заходи запобігання: розміщення однорічних бобових культур на відстані не менше 1000-1500 м від багаторічних бобових трав; ротація культур в просторі;  проведення оранки відразу після збору врожаю зернобобових; правильний менеджмент рослинних решток з ціллю зменшення місць перезимівлі; проведення раннього посіву зернобобових. 

Сума температур для генерації або переходу фази: для розвитку яєць – 50-100 градусо-днів; для розвитку личинки – 250-350 градусо-днів; для розвитку лялечки – 150-250 градусо-днів; для дорослого жука – 150-250 градусо-днів.

Пробудження відбувається за температури +3-4 ^оС, більшу активність проявляють за 12-14 ^оС, а при 13-17 ^оС – вже літають.

​​​​​​​