Повна назва: Ріпаковий пильщик
Латинська назва: Athalia rosae
Родина: справжні пильщики (Tenthredinidae)
Ряд: перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Поширення: поширений по всій Україні, найбільш масово трапляється в степовій зоні та на Кримському півострові.
Пошкоджує: ріпак, редьку, редиску, ріпу, капусту, брукву, гірчицю та інші капустяні та зонтичні культури. Найбільш шкодочинні личинки (несправжні гусениці) пильщика – перше покоління об’їдає листя на ярому ріпаку, друге – на озимому ріпаку, а від листя залишаються тільки жилки. На рослинах гірчиці також пошкоджують квіти, зав’язь і недозрілі плоди.
Морфологічний опис: дорослі особини розміром 6-8 мм, мають яскраво-помаранчеве блискуче забарвлення. Голова та вусики чорні, на спині помітні дві ромбоподібні чорні плями. Імаго має дві пари прозорих крил з жовтуватою основою. Черевце коротке, має рудувато-жовте забарвлення, у самців верхівці заокруглене, а у самок - загострене.
Розмір яєць становить 0,8-1,0 мм, форма овальна, з світло-жовтим напів прозорим вмістом. Личинка має довжину 20-25 мм та 22 ноги. Тіло личинки має поперечні зморшки, брудно-зелене з поздовжніми синьо-бурими смугами по спині та боках, без шипів чи щетинок. Лялечка має розмір 7-8 мм, забарвлення жовтувато-біле та знаходиться в циліндричному бурому коконі.
Личинки-еонімфи, які закінчили своє живлення, зимують у коконі на глибині 7-15 см у ґрунті. В квітні вони вилазять на поверхню. Після 8-15 днів дорослі пильщики вилітають і додатково живляться на квітах капустяних та зонтичних рослин. Після спарювання самка, використовуючи пильчастий яйцеклад, надрізає епідерміс з нижньої сторони листка вздовж жилок і відкладає по одному яйцю в середину надрізів.
Місця з відкладеними яйцями легко помітні за дрібним здуттям на пластинці листків. Пильщики мають плодючість до 250-300 яєць. Якщо погода прохолодна та дощова, то літ відкладання яєць у пильщиків зупиняється, а якщо негода триває довго, то пильщики гинуть, не встигнувши відкласти яйця. Коли погода тепла, то личинки вилуплюються через 6-11 днів і починають активно живитися.
Розвиток несправжніх гусениць залежить від погодних умов та може тривати від 25 до 40 днів. За цей період гусениця проходить 6 стадій розвитку. Після того, як гусениці заляльковуються у щільному коконі на глибині 7-15 см у ґрунті, імаго другого покоління виходять через 9-14 днів. Іноді в Криму може відбуватися частковий розвиток третього покоління пильщиків. Також було відзначено, що невелика кількість личинок першого покоління може увійти в стан діапаузи до наступної весни.
ЕПШ: заселеність 10% посівів з чисельністю 3-5 несправжніх гусениць на рослину.
Природні вороги: ріпаковий пильщик має кілька природних ворогів. Серед них можна виділити паразитичних комах, таких як веснянки та паразитичні оси, які полюють на яйця та личинки пильщика. Також, хижаки, наприклад, жаби, птахи та деякі види комах, такі як сонечка, можуть живитися яйцями, личинками та імаго ріпакового пильщика.
Заходи запобігання: знищення бур’янів, проведення глибокої зяблевої оранки, обов’язкове дотримання сівозміни; проведення посіву навесні пізніше оптимальних строків, коли температура піднімається до 10-12° C, щоб ускладнити локалізацію личинок.
Сума температур для генерації або переходу фази: для ріпакового пильщика можна виокремити наступні значення градусоднів для переходу по фазах розвитку: вилуплення личинок: 80-100 градусоднів; личинковий етап: 200-300 градусоднів; перехід до зимової діапаузи: 300-400 градусоднів; вихід з діапаузи: 500-600 градусоднів; імаго: 800-1000 градусоднів.
Каталог товарів
Акції
Календар подій
