Повна назва: Озима муха
Латинська назва: Leptohylemуa coarctata
Родина: квітарки (Anthomyidae)
Ряд: двокрилі (Diptera)
Поширення: поширені в зоні Лісостепу, зустрічається в прилеглих степових районах та в зоні Полісся.
Пошкоджує: жито, озиму пшеницю, озимий ячмінь, деякі дикі злаки – особливо пирій. Шкоди завдають личинки, народившись з яєць вони проникають у молоді стебла озимих культур та пирію, де живляться в нижній частині стебла соковитими тканинами. Також личинки можуть переповзати з стебел одних рослин до стебел інших. Від пошкоджень центральний лист жовтіє та засихає. Біля основи стебла, зовні, помітний невеликий бурий отвір, який утворився через прогризання личинкою мухи озимої, щоб проникнути всередину стебла. Найсерйозніше ушкодження – це пошкодження головного стебла. За умов, коли посіви слаборозвинені, малорозкущені, рослини можуть не справитися з пошкодженнями і гинуть. За оптимального розвитку посівів – випадають тільки пошкоджені стебла. Якщо головне стебло рослини пошкоджено, це призводить до зниження урожайності зерна на рівні 40-60%. У разі пошкодження бічних стебел зниження урожайності становить 18-22%.
Морфологічний опис: дорослі особини мають розмір 8-10 мм та іржаво-сірий колір. Ноги мають червоно-жовтий відтінок з чорними лапками, а тіло вкрите чорними щетинками і волосинками. Личинка третього віку має довжину 7-11 мм і є практично білою, майже циліндричною. Задній кінець тіла має нахилений переріз і з мембраноподібними лопатками, а знизу видно два двовершинних й два конічних м’ясисті вирости. Пупарій має жовто-бурий колір і досягає завдовжки до 7 мм.
Зазвичай, мухи вилітають у червні. Після того, як вони живляться на квітучій рослинності, мухи спаровуються і відкладають яйця у верхній шар ґрунту. Мухи найактивніші при температурі 15-20 °C вранці і ввечері, а в спекотну пору дня ховаються в тіні. Коли настає прохолодна погода, самки досягають статевої зрілості і повторно відкладають яйця в серпні-вересні. Зазвичай це відбувається у верхньому шарі ґрунту біля молодих стебел пирію повзучого, озимої пшениці та жита. Після двох тижнів з моменту відкладання яєць, в них формується личинка, яка перезимовує. На початку осіннього зростання озимих культур, личинки шкідників відроджуються з яєць і проникають у молоді стебла. Озима муха розмножується не лише на озимій пшениці та житі, але й на пирії повзучому. Через це, пшениця і ячмінь, посіяні на полях, де поширений пирій повзучий, можуть бути пошкоджені личинками, які переходять з пирію. Овес не пошкоджується озимою мухою.
Личинки розвиваються протягом 30-36 днів і за цей час пошкоджують близько 3-5 стебел. В червні відгодовані личинки заляльковуються у верхньому шарі ґрунту на глибині 3-8 см. Лялечка розвивається протягом 4-5 тижнів. Самці та самки з'являються на світ статево незрілими.
ЕПШ: 30-50 мух на 100 помахів сачком.
Природні вороги: природними ворогами є: тахінові мухи – заражають личинки та пупарії; різні види жужелиць живляться яйцями та личинками озимої мухи. Також пупаріями живляться хижі жуки Алеохара.
Заходи запобігання: обов’язкове дотримання сівозміни; просторова ізоляція посівів ярих колосових від озимих колосових культур; посів культур в оптимальні строки, що відповідають кліматичним умовам вашої зони; проведення лущення стерні відразу після збирання врожаю зернових колосових культур; проведення ранньої зяблевої оранки; знищення осередків пирію та контроль засміченості ним полів.
Сума температур для генерації або переходу фази: сума температур для розвитку личинок: залежить від конкретних умов, але може становити приблизно 400-600 градусо-днів; сума температур для розвитку лялечок: приблизно 200-300 градусо-днів; сума температур, яка потрібна для досягнення статевої зрілості: близько 400-600 градусо-днів.
Каталог товарів
