Офіобольозна гниль пшениці, жита та ячменю: симптоми, шкодочинність і методи захисту

Назва хвороби: Офіобольозна гниль 

Збудник: Gaeumannomyces graminis

Клас: Sordaiomycetes

Рід: Gaeumannomyces

Вражає культури: пшеницю, жито, ячмінь.

Зустрічається переважно в районах з достатнім зволоженням у західних районах поліської та лісостепової зон.

Джерело інфекції: рослинні рештки уражених злаків у ґрунті, які можуть зберігатися до трьох років.

Симптоми: Хвороба добре помітна з фази колосіння: рослини відстають в рості, мають блідо-сірий колір, колосся білі, стоять більш прямо порівняно із здоровими. Основа стебла чорніє, і під піхвою першого нижнього листка утворюється скупчення буруватої грибниці. Уражуються корені, основа стебел та листкові піхви, на яких спочатку з’являються чорні штрихуваті плями, що поступово вкривають усі органи. Корінці стають чорними та ламкими, нижня частина стебла вкривається чорним нальотом міцелію гриба, стебла легко відриваються. 

Біологія: Гриб інтенсивно розвивається при підвищеній вологості і температурі від 4 до 33 ° C (оптимум 19-24 ° C).  Він утворює колонії від світло-коричневого до вугільно-чорного кольору з рясним спороношенням у вигляді безбарвних одноклітинних конідій розміром 5,8-9,9 × 1,3-2,8 мкм. Зберігається гриб на рештках уражених рослин у формі хламідоспор, що утворюються частіше в ланцюжках. Їх розмір 7,8-9,8 × 4,5-4,8 мкм.

Шкодочинність: Продуктивність уражених рослин знижується на 40% і більше.

ЕПШ: на сходах - 5% уражених рослин, під час кущіння восени - 10 - 15%

Заходи захисту: обмеження частки зернових в сівозміні; знищення пирію повзучого та інших злакових, що можуть бути переносниками збудника; застосування агротехнічних заходів для швидкого та інтенсивного розвитку рослин на ранніх етапах. Мінімальний обробіток ґрунту сприяє зниженню розповсюдження збудника в ґрунті. 

​​​​​​​