У кошику 0 товар(ів) на суму 0

Кузька, або хлібний жук: загроза зерновим культурам та ефективні методи боротьби

Кузька, або хлібний жук: загроза зерновим культурам та ефективні методи боротьби фото

Повна назва: Кузька або хлібний жук

Назва латиницею: Anisoplia austriaca

Родина: пластинчастовусі (Scarabаeidae)

Ряд: твердокрилі (Coleoptera)

Пошкоджує: жито, пшениця, ячмінь

Поширення: Ушкодження посівів зазнають фермери південного Лісостепу і Степу України, південніше лінії, яка проходить через Вінницьку, Київську, Полтавську і Харківську області.

Морфологічний опис: Довжина тіла хлібного жука (Stegobium paniceum) зазвичай коливається від 12,8 до 16 мм. Його тіло має чорне забарвлення і зверху покрите гладкою шкірою, тоді як знизу вкрите густими сірими волосками. Виду притаманний статевий диморфізм: у самців характеризується чорною навколощитковою плямою, яка зазвичай коротша і трохи розпливчаста, тоді як у самок вона довша і більш чітка. Деякі самці можуть не мати такої плями взагалі.

Забарвлення хлібного жука може змінюватися в залежності від його статі: голова, передньоспинка та щиток мають зелений полиск, тоді як надкрила може бути буро-жовтою або червоно-бурою. Бічний край надкрил вкритий короткими щетинками, а у самок - також потовщеним валиком. У самців передні лапки мають великий кігтик знизу, майже посередині, з великим зубцем.

Яйця хлібного жука мають біле кульоподібне тіло діаметром два міліметри. Його личинки білого кольору, м'ясисті та С-подібно вигнуті, з буро-жовтою головою, добре розвинутими вусиками та ногами. Довжина тіла дорослих личинок становить 30-35 мм, а лялечки мають жовтувате забарвлення та завдовжки 14-17 мм.

Шкідливість: є шкідником зернових культур, зокрема пшениці, жита та ячменю. В період молочної стиглості, жук живиться вологими зернами, а тверді зерна він струшує в грунт. Хоча жук також живиться дикими злаками, його улюбленим кормом все ж є культури, які сіє людина.

Найбільша шкода, яку жук завдає посівам, відбувається через личинок. Вони пошкоджують корені пшениці, жита, кукурудзи, буряків, соняшнику, картоплі, тютюну та плодових саджанців у розсадниках. Якщо зерно було пошкоджене, то воно стає непридатним для споживання та може бути джерелом інфекцій та хвороб.

Однією з головних проблем є те, що жук може перелітати з посівів озимини на посіви ярих культур. При цьому, він може ушкоджувати спочатку краї ділянки, а потім пересуватись всередину. Втрати врожаю на 1 га посівів залежать від кількості особин на 1 кв.м ділянки. Наприклад, при наявності 1 жука на 50-50 кг зерна, втрати становлять близько 1-10%. Але за сприятливих погодних умов втрати можуть бути вдвічі більшими.

Розвиток: Розвиток хлібного жука відбувається протягом третьої декади травня і закінчується в першій декаді серпня, проте рух комах може відбуватись з різницею в два тижні. Масовий літ жуків припадає з 2 декади червня до 2 декади липня. Жуки віддають перевагу польотам та харчуванню в сонячні дні з високою температурою повітря. Через два тижні після виходу з лялечки, жуки розпочинають продовження свого роду. Самка відкладає яйця невеликими групами на глибині 10-15 см, за 2-3 підходи по 30-40 штук. Через три тижні яйця перетворюються на личинок, які живляться перегноєм та дрібними корінцями рослин, включаючи ті, які ми контролюємо від них, доросліші личинки - переважно корінням. Восени відбувається переміщення у глибину ґрунту на глибину від 30 до 80 см, а навесні жуки знову з'являються на поверхні. Протягом літа зовнішні покриви двічі оновлюються. Заляльковування відбувається в ґрунтових колисочках на глибині 10-15 см. Лялечки перебувають у стадії два тижні, після чого дорослі особини виходять на поверхню. Через дворічний цикл розвитку, спостерігаються роки масового виліту через рік.

ЕПШ: 3 дорослих імаго на 1 м2 поля. 

Сумма температур, яка потрібна для розвитку імаго становить 1500 градусів.

Природні вороги: мухи-ктирі, хижі жужелиці, птахи (сиворакша, дятел, чайка, куріпка, грак, галка, сорока, шпак, горобець, одуд й ін.)

Заходи запобігання: проведення лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою та міжрядний обробіток ґрунту просапних культур і парових полів на глибину 10-12 см у травні-червні, що дозволить знищити личинок та лялечок комах.

Також рекомендується проводити обробку крайових смуг зернових колосових культур інсектицидами під час наливання зерна інсектицидами.











​​​​​​​