Повна назва: Коник зелений
Латинська назва: Tettigonia viridissima
Родина: коникові (Tettigoniidae)
Ряд: прямокрилі (Orthoptera)
Поширення: поширений всюди по Україні.
Пошкоджує: кукурудзу, просо, пшеницю, ячмінь, сою, люцерну та ін. Часто трапляється, що зелений коник наносить шкоду виноградникам, їсть квіти, листя та бруньки. Також відомо, що цей шкідник може завдавати шкоди тютюновим культурам, цитрусовим, листям чаю та ін. Зазвичай живляться молодими пагонами рослин, обгризаючи їх.
Морфологічний опис: доросла комаха зеленого коника має тіло зеленого кольору, так само як і личинка. Іноді можна помітити темні цятки на крилах і грудях. Довжина тіла становить від 28 до 36 мм. Вусики-антени є дуже довгими, щетинковими і мають рудуватий відтінок. Довжина вусів коника більша за довжину тіла. У коника є дві пари крил: передні і задні. Задні крила широкі, прозорі, з тонкими прожилками, створюють геометричний абстрактний малюнок. Передні крила є більш щільними і вузькими. У спокійному стані задні крила приховані під передніми крилами. Довжина крил майже вдвічі більша за довжину черевця комахи. Голова витягнутої форми, а очі круглі та опуклі. Верхня частина переднього тораксу (передньоспинки) може бути опуклою або плоскою. Ротовий апарат цього шкідника є гризучим. Самки відрізняються від самців наявністю довгого шаблеподібного або мечоподібного яйцекладу, який стиснутий з боків. Задні кінцівки самців значно довші за передні. Органи слуху представлені овальними перетинками, розташованими на гомілках передніх кінцівок з обох боків. У самців надкрила мають орган стрекотіння, який складається з частини стридуляції та прозорої резонансної мембрани, відомої як "дзеркальце".
Після спарювання самка розпочинає їсти сперматофор, що може займати до 15 годин. У той же час самець відновлює своє стрекотіння всього через 15 хвилин після спарювання. Відкладають яйця в кінці літа. Для цього самка обирає відповідне місце в ґрунті і вкладає до 100 яєць в неглибоку ямку. Яйця мають подовжену циліндричну форму та зеленуватий колір. Довжина яйця становить до 6 мм.
Коли настає холодна пора року, дорослі особини гинуть, а яйця залишаються у ґрунті на невеликій глибині протягом усього осінньо-зимового періоду. Навесні, коли верхній шар ґрунту починає нагріватися, личинки вилуплюються з яєць. Протягом свого розвитку вони линяють 5 разів. Личинка перетворюється на молодого коника, не проходячи стадію лялечки.
ЕПШ: 3-5 екз./м2.
Природні вороги: природними ворогами є птахи, такі як сороки, дятли, сойки. Також земноводні, такі як жаби; рептилії – деякі види ящірок та змій; паразитичні оси; гризуни – миші та щурі.
Заходи запобігання: використання відлякувальних засобів: деякі запахи і смаки можуть відлякувати зеленого коника. Фізичне видалення шкідників з рослин. Використання природних ворогів для контролю популяції зеленого коника.
Сума температур для генерації або переходу фази: для завершення розвитку личинки потрібна сума температур в межах 500-900 градусо-днів.
Каталог товарів
Акції
Календар подій
