Повна назва: Хрущ мармуровий
Латинська назва: Polyphylla fullo
Родина: пластинчастовусі (Scarabaeidae)
Ряд: твердокрилі (Coleoptera)
Поширення: поширені тільки на піщаних і супіщаних землях.
Пошкоджує: виноград, плодові дерева, хвойні дерева та інші деревні породи. Найбільшої шкоди завдають личинки другого та третього покоління. Найбільше страждають молоді рослини, у яких личинки гризуть кореневу систему та підземні частини стовбура. На старих деревах, насадженнях вони завдають шкоди кореневій шийці. Шкідливість мармурових хрущів зростає також через те, що вони поселяються на бідних ґрунтах, де стійкість культурних рослин знижена.
Морфологічний опис: жук має розмір 30-36 мм і червоно-буре забарвлення надкрил. На надкрилах видно неправильної форми білі плями, схожі на лусочки, через які йому дали назву "мармуровий". Форма пігідія цих комах є заокругленою на верхівці, а вусики мають червоно-буре забарвлення. Вусики складаються з 10 члеників і мають 7-членикову булаву у самців і 5-членикову булаву у самок. Розміри яєць становлять 3 х 3,5 мм, вони мають овальну форму та білувате забарвлення. Личинка має форму, схожу на літеру "С" і може досягати завдовжки до 70 мм, більшість її тіла має біле забарвлення. Довжина лялечки 45 мм, має світло-жовте забарвлення.
Личинки різного віку зимують у ґрунті на глибині 30-50 см. При температурі 10-12 °С навесні, личинки піднімаються у верхні шари ґрунту та починають живитися корінням рослин. Після завершення свого розвитку, наприкінці травня або на початку червня, личинки шкідника утворюють земляну печерку, де вони переходять у стадію лялечки. Після 20-25 днів жуки виходять на світ. Літ розпочинається в кінці червня та може тривати до середини серпня. Жуки найбільшу активність проявляють з вечора і до першої половини ночі. У кінці червня або на початку липня самки починають відкладати яйця у ґрунт на глибині 15-30 см. Вони кладуть яйця одне за одним на відстані кількох сантиметрів. Після відкладання 25-40 яєць самка не виходить з ґрунту та завершує своє життя. За 20-28 днів проходить ембріональний розвиток. Після відродження личинки переживають три зими і линяють таку ж кількість разів. Восени вони мігрують в глибші шари ґрунту.
ЕПШ: 5 личинок/м2.
Природні вороги: деякі види птахів живляться жуками, наприклад, іволги, граки, шпаки, ворони, сороки; деякі види ссавців також живляться цими жуками – кроти, їжаки, борсуки та ін. У вологі роки велика кількість личинок знищується внаслідок дії зеленої мускардини - Oospora destructor. Мухитахіни, такі як Microphthalma disjuncta, Dexiomorpha petiolota, Dexia vacua , Sarcotrichina subcylindrica, Sarcophaga albiceps , Cnephalia bucephala, а також нематода Psammomermis korsakovi, заражають личинки мармурового хруща. Також на жуках може паразитувати Hyperecteina longicornis.
Заходи запобігання: при закладанні виноградників, спочатку один рік використовують площу під польові культури, потім тримають пар і далі проводять плантажну оранку – в такому випадку можна якісно очистити площу від осередків розмноження шкідника рослин та його личинок. Навесні та влітку, під час масового льоту жуків, проводять обробіток ґрунту. Це допомагає уникнути відкладання яєць жуків на рихлих ґрунтах. Також застосовуються методи приваблення комахоїдних птахів до насаджень і їх охорона для боротьби з жуками.
Сума температур для генерації або переходу фази: оптимальна температура для відкладання яєць – 15-20 °C; оптимальна температура для розвитку личинок – 20-25 °C; оптимальна температура для переходу до дорослої стадії – 25-30 °C.








