Повна назва: Гессенська муха
Латинська назва: Mayetiola destructor
Родина: галиці (Cecidomyiidae)
Ряд: двокрилі (Diptera)
Поширення: поширена всюди по Україні, крім гірських районів. Найчастіше шкодить в Степовій зоні.
Пошкоджує: зернові колосові: яру пшеницю, озиму пшеницю, озимий ячмінь, жито. Шкоди завдають личинки, вони рослинним соком без пошкодження тканин, біля основи стебла в проміжках між вузлами. Народившись, личинки переміщуються по поверхні листа до його основи, де проникають через піхву листа і починають живитися соками.
На полях з ярими культурами, вони зазвичай знаходяться біля нижньої частини пагону, пригнічуючи його ріст і розвиток. Зазвичай, це призводить до загибелі рослин, особливо в умовах весняної посухи. У посівах озимих культур, під час виходу в трубку - колосіння, у пошкоджених рослин утворюються характерні згини, оскільки стебло стає тоншим у місці живлення личинок. Таким чином, сильно уражені посіви виглядають, наче їх побило градом. Такі ж самі пошкодження спостерігаються на полях з ярими культурами, які пошкоджені личинками другого покоління гессенської мухи.
Морфологічний опис: ці шкідливі комахи за зовнішнім виглядом схожі на маленьких комариків з темно-сірим або буруватим забарвленням. У самок часто є червонуватий відтінок на черевці. Довжина їх тіла становить від 2,5 до 3,5 мм. Яйця мають видовжено овальну форму, блискучу поверхню і довжину близько 0,5 мм.
Спочатку відкладені яйця прозорі з помаранчевими плямами, а з часом стають темними, червонувато-бурими. Личинка першого віку має червоподібну форму, рожево-жовтого кольору і завдовжки до 1 мм. Личинка другого віку має веретеноподібну форму, забарвлення може бути молочно-біле або зеленувате, а довжина становить 4-5 мм. Має каштаново-бурий пупарій, його довжина становить 2,5-3,5 мм і зовні дуже схожий на насіння льону.
Під час зимівлі личинки перебувають у пупаріях або без них на сходах озимих культур, падалиці та пирію. Личинки, які не встигли закінчити свій розвиток і утворити пупарії, дуже чутливі до низьких температур і зазвичай не виживають під час холодних зим. Перехід до стадії коконів (заляльковування) проходить навесні. Виліт мух має тривалий та нерівномірний характер і починається після стійкого встановлення середньодобової температури повітря в межах +10...+12 °C.
Зазвичай, календарні терміни вильоту мух припадають на другу половину квітня - травень, враховуючи фенологічні фази - кінець кущіння та першу половину фази виходу в трубку озимих культур.
Гессенська муха може сформувати пару та відкладати яйця без додаткового живлення, на відміну від шведських мух, якщо максимальна температура повітря досягає значень від +14 до +16 °C. Самка мухи має тривалість життя від 2 до 7 днів і протягом цього часу вона відкладає від 46 до 500 яєць, зазвичай приблизно 180 яєць. Вона розташовує їх ланцюжками, зазвичай по кілька штук, переважно на верхній стороні листкової пластинки озимих і ярих зернових культур.
Ембріональний розвиток цих яєць триває від 4 до 8 днів. На кожному стеблі може розвиватися від 1 до 4 личинок, іноді навіть до 30-50. По завершенні свого розвитку вони заляльковуються, залишаючись під піхвою листка.
У період колосіння – наливання зерна, друге покоління мух розпочинає свій літній період активності. Це покоління переважно заселяє ярі колосові культури. При спекотній та сухій погоді значна частина личинок впадає в стан діапаузи, який триває до кінця літа. В умовах помірно-теплого та дощового літа на півдні України, за даними багатьох дослідників, можуть розвиватися 4-5 генерацій гессенських мух, зокрема 2-3 літні покоління.
ЕПШ: 30-50 комах на 100 помахів сачком або 5-10% ушкоджених стебел.
Природні вороги: природними ворогами є: хижі комахи – сонечка, повисюхові мухи, кліщі. Також природними ворогами є птахи – ластівки, сороки та інші. Деякі види грибів та бактерій можуть впливати на популяції цього шкідника.
Заходи запобігання: обов’язкове дотримання сівозмін, відокремлення ярих культур від озимих, вибір оптимальних строків сівби згідно з рекомендаціями для даної зони, вирощування сортів зернових, які мають певну стійкість до пошкоджень стебла, включаючи пошкодження гессенською мухою.
Важливими також є: проведення ранньої глибокої зяблевої оранки, видалення осередків пирію та проведення лущення стерні.
Сума температур для генерації або переходу фази: сума температур для розвитку яєць – 200-300 градусо-днів; сума температур для розвитку личинок – 400-600 градусо-днів; сума температур для розвитку лялечок – 200-400 градусо-днів.
Каталог товарів
