Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України — провідна науково-дослідна установа, в якій учені виконують широкий спектр важливих фундаментальних і прикладних досліджень з фізіології, генетики і селекції рослин.

В Інституті налічується 10 наукових підрозділів, серед яких 7 відділів, 2 лабораторії та наукова бібліотека. Установі підпорядковане Дослідне сільськогосподарське виробництво. Штатна чисельність працівників Інституту становить 191, з них 79 наукових співробітників, у тому числі 15 докторів наук і 46 кандидатів наук. Серед науковців 5 професорів, 1 академік НАН України, 1 академік НААН України, 4 члени-кореспонденти НАН України.

Наукові підрозділи Інституту виконують дослідження за такими напрямами:

• • молекулярні, клітинні та фізіологічні механізми регуляції процесів у біологічних об’єктах; принципи формування стійкості живих систем; визначення резервів фотосинтетичної і продукційної здатності рослин;

  • дослідження регуляції фотосинтезу та його ролі в продукційному процесі сільськогосподарських рослин; виявлення генетичних маркерів фізіологічних ознак високої продуктивності і стійкості до стресових чинників;

  • пошук резервів генетичного та агротехнологічного підвищення ефективності фотосинтетичної асиміляції СО2 за змінних умов довкілля для поліпшення продуктивності сільськогосподарських культур;

  • дослідження фізіологічних і молекулярних механізмів регуляції іоному з метою створення високоефективних технологій живлення й захисту культурних рослин, спрямованих на підвищення їх продуктивності та збереження довкілля;

  • вивчення механізмів процесу біологічної азотфіксації з метою підвищення існуючого рівня засвоєння азоту атмосфери мікроорганізмами-азотфіксаторами;

  • вивчення механізмів індукованого гербіцидами патогенезу, розробка гербіцидних композицій для захисту посівів і запобігання виникненню резистентних до гербіцидів біотипів бур’янів;

  • біотехнології й нанобіотехнології; клітинна та генетична інженерія; геноміка і редагування геномів;

  • генетичне конструювання і селекція нових штамів азотфіксувальних бактерій із поліпшеними симбіотичними характеристиками;

  • розробка нових молекулярних біотехнологій генетичної трансформації, отримання й вивчення трансгенних рослин;

  • біобезпека; виконання унікальних багаторічних досліджень, пов’язаних із генетичною загрозою, яка виникла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

  • вивчення генофонду культурних рослин та їхніх диких родичів; пошук нових донорів корисних ознак; генетичне поліпшення рослин за допомогою методів молекулярної генетики та маркер-допоміжної селекції;

  • створення високопродуктивних сортів культурних рослин із підвищеним адаптивним потенціалом до несприятливих умов довкілля;

  • пошук і розробка молекулярних та біохімічних маркерів для оцінювання рослин хлібних злаків за генами корисних господарських ознак; створення біотехнології селекційного процесу, яка базується на поєднанні сучасних досягнень класичної та молекулярної генетики;

  • розробка теоретичних основ і методів створення високопродуктивних сортів озимої пшениці та інших злакових культур, яким властиві висока якість зерна й стійкість до несприятливих чинників довкілля;

  • розвиток теоретичних основ індукованої мутаційної мінливості, обґрунтування нового напряму генетичного поліпшення рослин — мутаційної селекції; дослідження спонтанних та індукованих карликових мутантів, створення принципово нового типу напівкарликових сортів пшениці озимої м’якої, що стали основою «зеленої революції»;

  • розширення генетичного різноманіття пшениці за рахунок екзотичних генів дикорослих і культурних видів, спонтанної та індукованої мінливості, хромосомних транслокацій і генетичних конструкцій, що впливають на вміст і якісні характеристики білка, крохмалю, полісахаридів, біоактивних компонентів (антоціанінів) з метою створення сортів спеціального технологічного використання з поліпшеними хлібопекарською та харчовою якістю зерна як сировинної основи для отримання нових харчових продуктів на продовольчому ринку України;

  • створення сортів пшениці озимої м’якої та інших польових культур із високими продуктивністю, якістю зерна, екологічною пластичністю та стійкістю до несприятливих умов довкілля з метою вирощування в різних кліматичних зонах (Степ, Лісостеп, Полісся) України та за її межами;

  • забезпечення пришвидшеного розмноження добазового і базового насіння зернових колосових злаків, маркетингу сортових ресурсів і виробництва насіння пшениці озимої, формування дилерської мережі й масштабного трансферу інновацій в аграрне виробництво, розширення досліджень із патентно-ліцензійної роботи, захисту інтелектуальної власності і майнових прав Інституту.

При Інституті фізіології рослин і генетики НАН України створена мережа базових господарств, яка щорічно розширюється за рахунок нових господарств у різних агрокліматичних зонах України. Діяльність цієї мережі має важливе народногосподарське значення, оскільки її основною метою є вирощування високоякісного насіння та впровадження у сільсько­господарське виробництво країни нових високопродуктивних сортів озимої пшениці і гібридів кукурудзи, нових комплексних мінеральних добрив, бактеріальних добрив, бакових сумішей гербіцидів, якими славиться Інститут.