Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera): карантинний шкідник кукурудзи

Повна назва: Західний кукурудзяний жук

Латинська назва: Diabrotica virgifera virgifera

Родина: листогризучі (Chrisomelidae)

Ряд: лускокрилі (Lepidoptera)

Поширення: карантинний шкідник, який має обмежене поширення в Україні. Західний кукурудзяний жук переважно виявляється в областях Західної України, а його поява трохи східніше відбувається періодично. Ареал поширення цього шкідника розширюється щороку. Існують дані, що свідчать про поширення шкідника на схід принаймні на 50 кілометрів щороку.

Пошкоджує: кукурудзу, гарбузові (огірки, кабачки, гарбузи та ін.), також із закордонних джерел відомо, що ці жуки можуть живитися листками та пиляками інших злакових культур, айстрових та бобових культур. Завдають шкоди дві стадії розвитку шкідника, а саме личинка і доросла особина (імаго).
Дорослі комахи пошкоджують пиляки на волотях, можуть навіть вигризати їх, також виїдають нитки на приймочках маточок качанів. Також імаго завдають шкоди верхівкам качанів, пошкоджуючи зерно молочної стиглості, і вигризають між жилками листя паренхіму. Якщо жук живиться генеративними органами, це призводить до зниження кількості зерен на качані, що в свою чергу впливає на зменшення врожайності. Личинки також є значною загрозою, оскільки на ранніх стадіях розвитку кукурудзи вони завдають шкоди кореневій системі. Окрім кукурудзи, жуки можуть поїдати вміст квіток та паренхіму листків рослин з родини гарбузових.

Морфологічний опис: дорослі особини цих шкідливих комах мають овальне тіло довжиною від 4,2 до 6,8 мм. Вони мають жовтувато-буре забарвлення з більш темними вусиками та жовтими смужками на надкрилах. Самці є меншими за розміром в порівнянні з самками та мають темніше забарвлення. Надкрила жука мають жовтувато-буре забарвлення з зеленуватим відтінком, а у самок можна побачити три чорні смуги, іноді вони мають вигляд пунктирних крапок. У самців смуги зливаються в одну, особливо на задній частині надкрил. Личинки мають колір, що нагадує брудний білий відтінок, вони зморшкуваті та мають коричневу головну капсулу. Вони досягають довжини від 10 до 13 мм у дорослому стані. Самки роблять яйцекладки в ґрунті на глибині 5-15 см, там яй і зимують. Зазвичай, яйця відкладають на чорноземах або ґрунтах з високим вмістом глини, найрідше роблять кладки на піщаних ґрунтах. Процес відкладання яєць стимулюється дощовою погодою, при цьому яйця можуть витримувати затоплення протягом 10 днів. У сухому ґрунті самка не відкладає яйця. Відроджуються личинки з яєць з другої половини травня і до середини червня. В кінці липня – на початку серпня дорослі особини виходять з ґрунту. Період цвітіння кукурудзи якраз співпадає з виходом імаго з ґрунту.

Західний кукурудзяний жук, що зустрічається на території України, розвивається в одному поколінні протягом року.

ЕПШ: 1 екз./рослину.

Природні вороги: деякі види птахів, такі як сороки, горобці, перепілки та горлиці, харчуються яйцями, личинками та дорослими особинами західного кукурудзяного жука. Деякі види паразитичних нематод, наприклад, Steinernema carpocapsae, також можуть використовуватись для біологічного контролю західного кукурудзяного жука.

Заходи запобігання: обов’язкове дотримання сівозміни; на одному полі не вирощувати кукурудзу більше 2 років; після виявлення осередків діабротики на полях з кукурудзою після збору врожаю проводять оранку та сіють інші культури. Також для запобігання такого карантинного організму як західний кукурудзяний жук проводять фітосанітарні заходи:

Для оцінки стану посівів кукурудзи регулярно проводять маршрутні обстеження, використовуючи візуальний метод та феромонні пастки. Феромонні пастки встановлюють на полях кукурудзи, особливо в тих місцях, де існує ризик поширення шкідливих організмів, щоб зловити дорослих особин.
На території України введено заборону на імпорт зерна кукурудзи, кукурудзяних качанів, насіння для виробничих посівів, а також частин рослин кукурудзи з країн, де поширений західний кукурудзяний жук.
Всі партії зерна кукурудзи, що поступають з країн, де поширений західний кукурудзяний жук, підлягають ретельному карантинному огляду.

Сума температур для генерації або переходу фази: оптимальна температура для відкладання яєць становить 18ºC. Оптимальна температура для розвитку личинок – +22ºС, при цій температурі вони розвиваються 20-30 днів.

Коментар Growex: також на території, де знайдено західного кукурудзяного жука, проводять організаційні заходи, тобто, накладають карантин.