Смугаста хлібна блішка (Phyllotreta vittula): небезпечний шкідник злакових культур

Повна назва: Смугаста хлібна блішка

Латинська назва: Phyllotreta vittula

Родина: листоїди (Chrysomelidae)

Ряд: твердокрилі (Coleoptera)

Поширення: поширена всюди по Україні.

Пошкоджує: ячмінь, пшеницю, просо, жито, кукурудзу, злакові трави. Найбільше пошкоджують ярий ячмінь, яру тверду пшеницю та сорти м'якої неопушеної пшениці, а менше пошкоджують кукурудзу та озиму пшеницю. Овес, у свою чергу, практично не пошкоджується цим шкідником. Личинки не завдають помітної шкоди зерновим культурам. Жуки живляться листками сходів та молодих рослин злаків шляхом зіскрібання паренхіми, що призводить до утворення прозорих смужок та довгастих плям. Найбільше пошкодження спостерігається на першому листку, який з'являється на поверхні. Молоді рослини стають пригніченими, жовтіють і засихають. У суху весняну погоду пошкоджені сходи злаків гинуть. 

Морфологічний опис: жук має довжину 1,5 - 2 мм, його тіло чорне, а голова та передній відділ міцної панцирної оболонки мають зеленуватий або голубий металічний відблиск. По боках крил жука простягається жовта смуга. Яйця цього шкідника мають блідо-жовтий колір, овальну форму та довжину 0,5 мм. Личинка жука досягає приблизно 3,5 мм у довжину, має білий колір і циліндричну форму. Лялечка, яка є наступною стадією розвитку після личинки, трохи темніша, ніж сама личинка. 

 Жуки зимують у верхньому шарі ґрунту або під опалими листками на схилах ярів і балок, узліссях і лісосмуг. На півдні України жуки пробуджуються рано навесні, вже наприкінці березня або на початку квітня, тоді як у центральних районах це відбувається у середині квітня. Після пробудження вони мігрують на поля. Спочатку жуки харчуються озимими культурами та дикорослими злаками. Потім, коли сходять ярі культури, вони переходять на них і завдають шкоди листкам. Самки жуків відкладають яйця в ґрунт на глибину не більше 3 см. Личинки живуть у ґрунті, живлячись корінцями злаків, і тут вони також заляльковуються у земляних колисочках. За два тижні молоді жуки вилітають і живляться дозріваючим зерном пшениці та ячменю, а також на посівах кукурудзи та дикорослих злаках. А вже восени блішки відлітають до місць зимування. За рік розвивається одне покоління.

ЕПШ: фаза сходів ярих культур – 60-100 жуків/м².

Природні вороги: птахи: горобці, ластівки, синички та ін.; хижі комахи: хрущі, сонечка та їх личинки, які живляться блішками; нематоди; паразитичні оси.

Заходи запобігання: посів ярих колосових культур в якомога ранні строки.

Сума температур для генерації або переходу фази: життєвий цикл розвитку (від яйця до дорослої особини) зазвичай займає близько 4-6 тижнів при середній температурі навколишнього середовища близько 20-25 °C.
Яйцекладка: жуки починають відкладати яйця при температурі навколишнього середовища близько 10-15 °C. Оптимальна температура для відкладання яєць знаходиться у діапазоні 20-25 °C. Розвиток личинок зазвичай відбувається при температурі навколишнього середовища близько 15-25 °C. Час, необхідний для завершення цього етапу, може коливатися від 2 до 4 тижнів, залежно від температурних умов. Розвиток лялечок відбувається за температури навколишнього середовища приблизно 15-20 °C. Тривалість цього етапу може становити 2-3 тижні.