У кошику 0 товар(ів) на суму 0

Пухирчаста сажка кукурудзи – симптоми, причини, заходи боротьби

Пухирчаста сажка кукурудзи – симптоми, причини, заходи боротьби фото

Повна назва: Пухирчаста сажка кукурудзи

Збудник: Ustilago zeae (Beckm) Unger

Клас: Ustilaginomycetes

Рід:Ustilago

Вражає культури: збудник вражає кукурудзу, зокрема всі органи рослини, крім коріння: листя, стебла, міжвузля, листові піхви, качани, волоть, повітряні корені.

Джерело інфекції: теліоспори у ґрунті і рідше - на насінні.

Симптоми: дана хвороба проявляється у вигляді пухирчастих здуттів різної форми і величини – від невеликих до 15 см і більше в діаметрі. Розвиток здуттів починається з блідих, злегка припухлих плям, що швидко збільшуються і за 2–3 тижні перетворюються у великі жовна блідувато рожевого або зеленувато жовтого кольору.

Біологія: Спори, проростаючи, проникають у рослини через епідерміс. Гриб-збудник хвороби здатний уражувати тільки молоді меристематичні тканини. Найчастіше він заражає зону стеблового конуса наростання, внаслідок чого здуття утворюються на стеблі, листках та волоті, а також молоді качани та їх рудименти, що знаходяться в листкових піхвах нижче качанів. Перші ознаки первинного ураження хворобою проявляється на молодому листі і піхвах, починаючи з фази сходів.
У фазу 5–8 пар листків уражаються листові піхви та стебла, потім — волоть, на початку цвітіння — качани. Маса зрілих теліоспор, що розпилюється з тріщин пухирів, спричиняє повторне зараження рослин. Кількість таких повторних циклів залежить від погодних умов.
За період вегетації рослин гриб може утворювати 3–5 генерацій. При наявності краплинної вологи теліоспори збудника проростають протягом декількох годин. Оптимальною температурою для їхнього проростання вважається 23-25 °С. Розвиток починається з блідої, злегка припухлої цятки, що поступово розростається і перетворюється у великий наріст, заповнений спочатку білою м'якоттю, а пізніше сірувато-білою або розуватою слизистою масою, що перетворюється потім у чорно-маслинову масу спор.
Найбільших розмірів здуття бувають на качанах і стеблах. На листах здуття маленькі у виді групи шорсткуватих зморшок, що часто підсихають до утворення спор. У проростаючих теліоспор через 15-20 год з'являється швидко розвиваючийся паросток - базидія, на якому формуються одноклітинні безбарвні довгасті базидіоспори. Додатково розмножуючи брунькуванням, вони утворять велику кількість споридій (вторинні конідії). Базидіоспори і споридії добре переносять зниження вологості і гинуть тільки через 30-35 днів. Гриб дифузно не поширюється по рослині, тому кожне утворене здуття є місцем її зараження. 

Шкодочинність: Полягає у загибелі уражених молодих рослин, безплідності качанів за умов раннього їх зараження, а також у значному недоборі врожаю внаслідок ураження різних органів рослин. На величину втрат урожаю впливає кількість та розмір пухирів на одній рослині. Пухирі великих розмірів спричиняють втрати близько 60 % і більше, середньої величини – 25 %, невеликі – 10 %. Щодо токсичності пухирчастої сажки вважається, що молоді жовна з щільною м’якоттю не отруйні, а нарости зі сформованою споровою масою такі ж отруйні, як і ріжки злаків. 

ЕПШ: 5-10% зараження рослин

Заходи запобігання: Боротьба з цим захворюванням полягає, головним чином, у знищенні джерел інфекції, а також у створенні умов, які підвищують опір рослинного організму хворобі. До таких заходів належать агротехнічні прийоми: правильна зміна культур у сівозмінах, в сівозміні кукурудза на насіння не повинна перевищувати 25–30 % площі;  сівба гібридним насінням кукурудзи першого покоління та добір здорового насінневого матеріалу кукурудзи;  використання добрив; оптимальні строки сівби; збирання кукурудзи комбайном; очищення поля від післязбиральних решток і осіння оранка. Впровадження хімічних заходів захисту рослин лише частково знижує шкодочинність цієї хвороби рослин, підвищуючи при цьому і без того високе пестицидне навантаження на ґрунт. Воно запобігає поширенню хвороби з насінням у райони, де вона відсутня або зустрічається рідко. 

Коментар Growex: ступінь розвитку пухирчастої сажки залежить від вологості ґрунту. Найбільш радикальним та економічно ефективним методом боротьби із пухирчастою сажкою є створення та використання стійких гібридів кукурудзи, тому що в більшості випадків про пухирчасту сажку дізнаються, коли рослини кукурудзи вже великі та її вже неможливо проконтролювати, і будь-який фунгіцидний захист буде малоефективним.