Полин звичайний: опис, шкодочинність та методи боротьби

Повна назва: Полин звичайний

Латинська назва: Artemisia vulgaris

Клас: дводольні

Порядок: Айстроцвіті (Asterales)

Родина: Айстрові (Asteraceae)

Класифікація за тривалістю життя: багаторічні

Група: стрижнекореневі

Морфологічний опис: Ця гілляста рослина має висоту від 0,5 до 2 метрів (іноді до 2,5 метрів), і її надземна частина має форму конуса. Кореневище цієї рослини є стислим, коротким, з товстішою верхньою частиною. Стебло розгалужене по всій довжині, має гранчасту форму. Знизу воно голе, а у верхній частині коротко вкрите волоссям. Зазвичай стебло має темно-червоний колір. Листки цієї рослини мають двічі- або трійчасту перистороздільну структуру з ланцетними сегментами. Зверху вони голі та зелені, а знизу біло-пухнасті з сірим відтінком. Загальна довжина листка становить від 5 до 20 см, а окремі сегменти можуть бути довжиною від 2,5 до 9 мм. Полин звичайний має механізми адаптації до захисту від перегрівання та випаровування. У піковий час денного тепла, коли сонце найбільш інтенсивне, його листки орієнтуються так, що нижні, повстисті сторони повернуті до сонця. Це сприяє ефективному відбиттю надлишку світла.

Засмічує: пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, соняшнику, овочеві культури. 

Шкодочинність: полягає у здатності полину звичайного конкурувати із сільськогосподарськими культурами за доступ до світла, води, поживних речовин та спричиняти зниження врожайності та якості продукції. Швидкий ріст полину звичайного може ускладнювати обробку посівів, ускладнюючи доступ рослин до добрив. 

ЕПШ: 10-50 штук/м²

Заходи запобігання: основним засобом у боротьбі з полином звичайним є дотримання правил агротехніки. Ретельна обробка ґрунту, включаючи глибоке підрізання коренів з високим вмістом пластичних речовин, та знищення бур'янів з посівів сільськогосподарських культур та необроблених ділянок землі.

Складності в контролі: контроль полину звичайного може бути ускладненим через специфічні особливості бур’яну, а саме високу репродуктивну здатність, глибокі корені (це дозволяє йому витримувати стресові умови та витягувати воду та поживні речовини з глибоких шарів ґрунту), високу витривалість, розмноження вегетативним шляхом (навіть при видаленні головної рослини, можуть залишатися живі частини, які можуть відроджуватися), надмірне розмноження.