Повна назва: П’явиця синя
Латинська назва: Oulema lichenis
Родина: листоїди (Chrysomelidae)
Ряд: твердокрилі (Coleoptera)
Поширення: повсюдно
Пошкоджує: озиму пшеницю, овес, жито, ячмінь, рис, кукурудзу. Жуки та личинки завдають шкоди, скелетуючи листя зернових.
Морфологічний опис: Тіло та кінцівки цих жуків мають чорно-сині або чорно-зелені відтінки і металевий блиск. Довжина їх тіла становить від 3,5 до 4 мм. Передньогруди мають виражену перетяжку біля основи і гладку, блискучу поверхню зверху. Яйце цих жуків коротке і циліндричне, з тупими заокругленими краями, і має довжину близько 1,2 мм. Личинки цих жуків розміром до 4-5 мм, блідо-жовтого кольору і покриті бурим слизом. Зиму ці жуки проводять в рослинній підстилці, сухій траві, соломі або навіть у ґрунті на глибині до 5 см. Жуки з’являються починають свій життєвий цикл у квітні-травні. Самки відкладають яйця в листя, зазвичай по 5-7 штук за один раз. Загальна плодючість досягає до 200 яєць. Після цього, через 10-14 днів, з'являються личинки, які розвиваються близько двох тижнів. Після цього вони закопуються у ґрунт на глибину 2-3 см або в рослинні рештки і обвивають себе у коконі. Стадія лялечки триває ще 2-3 тижні. Жуки зимують у коконах.
ЕПШ: жуків – 40-50 екз./м2 у фазу виходу в трубку (озима пшениця) і 10 - 15 екз./м2 на ярому ячмені; личинок – 0,5-0,7 екз./стебло на озимій пшениці, 0,5 - 0,7 екз./стебло на ярому ячмені та вівсі.
Природні вороги: багато видів птахів (сороки, ворони, шпаки тощо)
Заходи запобігання: уникати посіву вівса та ярого ячменю поруч з полями, де минулого року вже вирощували ці самі культури, і намагатися висівати їх раніше в найбільш ранні оптимальні строки. Також, важливо збирати і вивозити залишки стерні після збирання ячменю та жита, це допоможе значно зменшити кількість жуків, які залишаються на полях для зимування. Проведення глибокої оранки, що дозволяє загорнути пожнивні рештки на значну глибину. Щоб знизити кількість жуків, які зимують у ґрунті, після збирання врожаю зернових колосових проводять лущення стерні. Також варто восени провокувати до проростання злакові бур’яни, а потім знищувати їх.
Сума температур для генерації або переходу фази: приблизна сума температур для однієї генерації може становити від 400 до 800°С.
