Повна назва: Кукурудзяний метелик
Латинська назва: Ostrinia nubilalis
Родина: вогнівки (Pyraustidae)
Ряд: лускокрилі (Lepidoptera)
Поширення: поширений та завдає найбільше шкоди в Лісостепу та Північному Степу.
Пошкоджує: кукурудзу, просо, хміль, соняшник, коноплі. Шкоди завдають гусениці. Вони здатні поїдати всі органи кукурудзи, включаючи листя, стебла, качани та волоті. Можуть перешкоджати живленню рослин, перегризаючи судинні пучки в стеблах та волотях, як наслідок, через це посіви можуть вилягати. Коли качани пошкоджені, вони стають вразливими до патогенних мікроорганізмів, зокрема збудників фузаріозу. Це захворювання негативно впливає на якість зерна, призводячи до зменшення врожайності та харчової цінності. Також гусениці кукурудзяного метелика можуть живитися та розвивати на товсто стеблових бур’янах.
Морфологічний опис: ці метелики мають розміри від 26 до 32 мм. Самець має бурувато-коричневе забарвлення передніх крил, на яких є широка світла зубчаста смуга вздовж зовнішнього краю і темна пляма біля середини переднього краю. У самок передні крила є світлішими, біло-жовтими або світло-коричневими. Гусениця цього метелика має розмір 20-25 мм, її тіло сіро-жовте з червоним відтінком і поздовжньою смугою на спині. Голова і щиток гусениці мають бурий колір. Лялечка цього метелика має розмір 18-20 мм і жовто-коричневий колір, а на кремастері (хвостовій частині лялечки) є чотири гачкоподібні шпички.
Гусениці зимують у стеблах пошкоджених рослин і перетворюються на лялечки від середини травня до початку червня. Літ метеликів зазвичай співпадає з настанням фази викидання волоті кукурудзи. Самки метеликів відкладають яйця у купки, кількістю від 15 до 20, знизу листка рослини. Яйця розвиваються від 3 до 14 днів. Гусениці поширюються по всій рослині, шукаючи захищені місця, такі як пазухи листків або під обгортками качана, де вони починають живитися. Після завершення живлення гусениці залишаються в пошкоджених стеблах, де зимують. Деяка частина гусениць першого віку на півдні України одразу перетворюється на лялечки, а в серпні-вересні розвивається другий вік шкідника.
ЕПШ: у фазі 6-8 листків та після появи волоті — 3 кладки яєць на 100 рослин або 1-2 гусениці/рослину; через 14 днів після масового льоту — 7 кладок яєць на 1 м2 ділянки або на 10 рослин.
Природні вороги: деякі види трихограм паразитують на яйцях кукурудзяного метелика. Також птахи є природними ворогами, такі як сороки, синиці, жайворонки, ластівки. Хижі комахи: сонечка (Coccinellidae), хижі клопи (Reduviidae) та совки (Noctuidae). Паразитувати на гусеницях можуть деякі види із родини Braconidae.
Заходи запобігання: своєчасний збір врожаю; обов’язкове проведення глибокої зяблевої оранки після збирання врожаю кукурудзи з попереднім подрібненням рослинних решток; проведення заходів по знищенню товсто стеблових бур’янів; використання трихограми для контролю популяції кукурудзяного метелика.
Сума температур для генерації або переходу фази: оптимальна температура для відкладання яєць зазвичай коливається від 20°C до 25°C; оптимальна температура для розвитку гусениць зазвичай лежить в діапазоні від 25°C до 30°C; для формування лялечки (попередньої стадії перед метаморфозом в дорослого метелика) оптимальна температура зазвичай коливається від 20°C до 25°C; оптимальна температура для активності та розмноження дорослих метеликів зазвичай становить близько 25°C.








