Клоп шкідлива черепашка: опис, шкода та методи боротьби

Повна назва: Клоп шкідлива черепашка 

Латинська назва: Eurygaster integriceps

Родина: щитники-черепашки (Scutelleridae) 

Ряд: напівтвердокрилі (Hemiptera)

Поширення: на південному сході Лісостепу і Степу. Зона осередків масового розмноження включає Донецьку, Дніпровську, Запорізьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Харківську, Херсонську області.

Пошкоджує: всі колосові злаки, найсильніше – жито і пшеницю. У весняний час, пошкодження призводить до втрати центрального листа і стебла. Уколи у стебло можуть спричинити білоколосість і недорозвинення зерна.

Морфологічний опис: Форма тіла імаго є широко овальною довжиною 9-13 мм і шириною 6-7 мм. Забарвлення цих шкідників може варіюватися від світло-коричневого або світло-сірого до темно-сірого, а в окремі роки вони можуть бути чорного кольору. Вони відрізняються від інших шкідників наявністю щільного захисного щита-панциря, який має характерні візерунки. Розмір передньоспинки є удвічі більшим за розмір голови, крила мають заокруглену форму, а форма голови є трикутною. Ротовий апарат має колючо сисний тип, за допомогою якого ці шкідники прокушують стебла пшениці, висмоктуючи сік із капілярів рослини. У бокових частинах щитка клопа, біля його основи, помітні гладенькі жовтувато-білі випуклості. Яйце має кулясту форму і довжиною 1-1,1 мм. Спочатку воно жовтувато-зелене, а з часом змінює свій колір. Личинка схожа на імаго, але меншого розміру. Наличник лежить на одній площині з вилицями і завжди залишається відкритим зверху. Його довжина співпадає з довжиною вилиць. Зверху голова має притуплену форму. Бокові краї передньоспинки вигнуті.

ЕПШ: 2 екземпляри/м²

Природні вороги: деякі види птахів (ворони, дятли), павуки, хижі клопи (Anthocoris)

Заходи запобігання: Належна увага приділяється своєчасній боротьбі з дикорослими бур'янами, але за умови збереження лісосмуг і природних ділянок з дикорослою рослинністю, які є життєвим середовищем природних ворогів клопів. Важливим заходом боротьби є вчасне прибирання врожаю методом прямого комбайнування, а також використання сортів сільськогосподарських культур, які мають підвищену стійкість до шкідника. 

Сума температур для генерації або переходу фази: оптимальна температура для відкладання яєць становить близько 20-30°С. Для належного їх розвитку потрібна температура близько 15-30°С. Для розвитку личинок оптимальною є температура 20-35°С. Репродуктивна активність шкідників відбувається за оптимальної температури 25-35°С.