Гороховий зерноїд: опис, шкода та методи боротьби

Повна назва: Гороховий зерноїд

Латинська назва: Bruchus pisorum

Родина: зернівки (Bruchidae)

Ряд: твердокрилі (Coleoptera)

Поширення: всюди поширений по Україні.

Пошкоджує: горох

Морфологічний опис: це жук розміром 4-5 мм, чорна з волосками рудувато-сірого кольору на верхній стороні тіла. Надкрила в нього укорочені і не прикривають останні два сегменти черевця, а на кінці черевця є білий хрестоподібний малюнок. Передні три членики вусиків, гомілки та лапки середніх ніг мають червонуватий колір.
Яйця мають еліптичну форму і розмір 0,6-1 мм та бурштиново-жовтий колір. Личинка жука має довжину 5-6 мм та маленьку голову, яка глибоко втягнута в грудний відділ тіла. Лялечка жука має розмір 4-5 мм та світло-жовтий колір. 

Жуки перезимовують в зерні, яке зберігається в сховищах. На півдні України багато жуків зимує в різних місцях, таких як скирти з соломи, серед решток рослин, під корою дерев і в ґрунті. Підвищена вологість сприяє виходу жуків з зерна.
В травні жуки, які перезимували, з'являються і збираються в садах, на квітучій черемсі (уздовж лісосмуг), на бур'янах. Деякі жуки потрапляють на плантацію гороху разом із посіяним насінням, але більшість з них мігрує з місць, де вони зимували. В більшій кількості жуків можна бачити на полях наприкінці травня, коли вони перебувають у фазі формування вусиків, а особливо коли починають розкриватись бутони та розпочинається цвітіння.
Самки жуків починають відкладати яйця з першої декади червня в степовій зоні і з середини червня в лісостеповій зоні. Вони роблять кладки яєць зверху на боби. Яйця легко помітні на зеленому тлі бобу.

ЕПШ: 2 особини на м2 або 15-20 жуків на 10 помахів сачка.

Природні вороги: деякі види птахів: жайворонки, горобці та інші. Деякі види комах, наприклад, сонечка та їх личинки живляться яйцями та личинками горохового зерноїда.  

Характер пошкодження: Пошкоджують квітки, живляться пилком і оцвітиною. Личинки прогризають стінки бобів, потім зелене, недорозвинене зерно і в ньому далі повністю розвиваються.
Наслідком пошкодження зерна є: зниження його маси, погіршення його якості та схожості.

Заходи запобігання: обов’язкове дотримання сівозміни; використання здорового, не зараженого насіння для посіву; вчасне збирання врожаю гороху – як тільки досягне технічної зрілості; зберігання врожаю при температурі не вище +15 °C та з низькою вологістю; проведення ранньої оранки.

Сума температур для генерації або переходу фази: оптимальна температура для розвитку личинок і лялечок – +26-28 ^оС, за температури +10-12 ^оС – зупиняється розвиток. Сума ефективних температур для проходження повного циклу розвитку – 520-640 ^оС.

Жуки масово виходять з горошин при температурі повітря +26…+28 °С, а при +20°С їх вихід триває довше, а при температурах нижче +15…+16°С вихід є дуже слабким.

Початок відкладання яєць спостерігається при температурі +18 °C, а масове відкладання відбувається при +26…+27 °C. Кількість яєць, які самки можуть відкласти, коливається від 70 до 220. Ембріональна стадія розвитку може тривати від 6 до 10 днів. У Лісостепу розвиток личинки триває близько 36-37 днів, а лялечки - 25 днів, у Степу - 29-36 і 13-18 днів.

​​​​​​​