Переважна більшість ґрунтів в Україні (зокрема у Степовій та Лісостеповій зонах) мають нейтральну (pH=7) або лужну (pH>7) реакцію. Проте на Поліссі переважають кислі ґрунти (піщані, торф'яні, заплавні тощо). Понад 10 млн га орних земель в Україні страждають від надмірної кислотності.
Господарювання на кислих ґрунтах має цілу низку негативних аспектів, таких як:
- зниження рівня врожайності та, як наслідок, прибутковості вирощування будь-яких культур;
- зниження розвитку та активності азотфіксуючих бактерій з роду Rhizobium, які забезпечують фіксацію азоту з атмосфери;
- гербіциди з групи імідазолінонів в таких ґрунтах розкладаються значно повільніше, що ускладнює їх використання;
- якщо у складі таких ґрунтів присутній алюміній, то навіть при незначному рівні його вмісту ґрунт може ставати токсичним для рослин та викликати порушення фізіологічних процесів, котрі протікають в рослинах. А це призведе до пригнічення розвитку кореневої системи та пошкоджень рослин;
- багато поживних елементів зі складу мінеральних добрив також можуть ставати токсичними, що не дозволить отримати високі врожаї навіть при високому мінеральному фоні та призведе до негативних відхилень у балансі мінеральних елементів в рослинах.
Саме тому на таких ґрунтах доцільно проводити заходи щодо нейтралізації рівня pH. Основним заходом зі зменшення рівня кислотності є проведення вапнування. Цей захід також дозволяє додатково удобрити ґрунти, тому що вапно являє собою чистий кальцій, який значно підвищує родючість ґрунту, адже без нього не формується структура. З ним важкі ґрунти стають більш пухкими, а легкі збільшують свою вологомісткість. Кількість внесень та об'єм вапна залежить від типу ґрунту, рівня його кислотності та вмісту в ньому кальцію. Також чинниками, що дозволяють зменшити негативний вплив на культури кислих ґрунтів, є внесення органічних добрив, використання технології no-till, створення дренажної системи полів та організація крапельного зрошення.
Вапнування грунту
Необхідно пам'ятати, що на кислих ґрунтах не варто проводити завчасне внесення добрив, адже такий захід додатково підкислить грунт. При виборі мінеральних добрив також є сенс віддавати перевагу тим добривам, що мають меншу кислотність.
Також один із методів розкислення грунту - внесення дефекатів. Цей варіант часто викликає інтерес у аграріїв, адже є не тільки меліорантом, а й добривом. Тому такий метод розкислення грунту переважає над використанням гіпсу чи крейди. Дефекат - це відходи, що були отримані при виробництві цукру завдяки очищенню бурякового соку негашеним вапном і становить 9-12% від ваги буряків. Сухої маси дефекату утворюється близько 5%. На вигляд - це глиноподібна суміш, яка легко кришиться. Тому для полегшення процесу внесення дефекату на кислих грунтах, його рекомендується подрібнити до порошкоподібного стану.
До складу цього меліоранту входить значна кількість окисів кальцію та магнію (до 70%), до 15-20% органічної речовини, а також сполуки азоту, фосфору і калію. Дефекат не рекомендується застосовувати разом із гноєм, суперфосфатом, сірчаним амонієм, аміачною селітрою, щоб уникнути великих втрат азоту.
Дефекат використовується не тільки для розкислення грунту, а й для поліпшення його структури і має цілий ряд переваг:
- покращує показники грунту
- збільшує склад органічних речовин
- накопичує біологічний азот
- збільшує біологічну активність грунту
- підвищує економічну ефективність використання органічних і мінеральних добрив
Дефекат найчастіше вносять під озимі зернові, кукурудзу, буряк та картоплю. Важливо пам’ятати, для того, щоб від цього добрива був ефект, його треба ретельно перемішати з грунтом. Тому гарним варіантом буде внесення цього добрива по стерні з подальшою його задисковкою та оранкою.
Універсальний розкидач
Як правильно вносити дефекат?
Найперше треба розуміти, який у вас рівень закислення грунтів. І, враховуючи цей показник, визначити необхідну норму внесення. Середня норма застосування дефекату на грунтах з низьким рівнем pH - 5-7 т/га (менша - на пісковиках і супіщаниках, більша - на суглинках). При оптимальних нормах дефекату глибина заробки в грунт має бути до 20 см. Якщо ж на площі вноситься невелика кількість добрива, зароблямо на меншу глибину, з розрахунку на 5 см. Ваша задача найбільш рівномірно розподілити дефекат у грунті. Від цього залежить, на скільки швидко й ефективно відновиться кислотність грунту. Рекомендують вапнувати грунт 1 раз на 5 років. Це той період, за який грунт змінює показники кислотності. В подальшому потрібно зробити аналіз грунту на вміст кальцію та магнію у грунті і визначитись з необхідністю наступної обробки поля.
Найкращий варіант внесення дефекату - по стерні. Для кращого ефекту рекомендуємо задискувати його при лущенні стерні і зробити оранку на глибину до 10 см. Вноситься дефекат розкидачем, що використовують для внесення гною. Як варіант - використання універсального агрегату, такого як Annaburger, для прикладу. Така техніка дає можливість розкидати навіть погано подрібнений меліорант, що знижує ризики забивання робочих органів.
