Кальцієва селітра або нітрат кальцію — одне з найефективніших водорозчинних добрив для інтенсивних технологій вирощування. Його цінують за швидкодію, високу засвоюваність азоту у формі нітрату та стабільне постачання іонів кальцію, без яких неможливо отримати міцні клітинні стінки, щільні плоди та стійкість до транспортування. Добриво однаково добре працює у відкритому й закритому ґрунті, підходить для фертигації, крапельного поливу, позакореневих підживлень і гідропоніки. Цей матеріал пояснює, що таке кальцієва селітра, які її склад і властивості, чим вона корисна для різних культур, як правильно вибирати строки, норми й способи внесення та яких типових помилок варто уникати.
Що таке кальцієва селітра?
Кальцієва селітра — мінеральне добриво на основі солі азотної кислоти й кальцію. У сільськогосподарській практиці зазвичай використовується тетрагідрат нітрату кальцію, який швидко розчиняється у воді, має нейтральну або слабколужну дію і не містить хлоридів, що важливо для чутливих культур. На відміну від аміачних форм, нітратні добрива у формі азоту не затримується у ґрунті, а одразу доступна кореню, що особливо помітно на холодних і перезволожених ділянках, коли мінералізація сповільнена. У системі живлення кальцієва селітра працює як добриво подвійної дії: постачає рослинам швидкодоступний азот і кальцій, покращуючи ріст вегетативної маси та якісні показники врожаю.
Склад та формула
Фізичні та хімічні властивості добрива
Типове маркування для добрива — 15,5-0-0 + 19 CaO. Це означає, що продукт містить близько 15,5 відсотка загального азоту виключно у нітратній формі та приблизно 19 відсотків оксиду кальцію, еквівалентно високій частці елементного кальцію. Хімічна формула основної сполуки — Ca(NO3)2·4H2O. Відсутність амонію й хлору робить нітрат кальцію безпечним для культур, чутливих до засолення та надлишку амонію, а також дозволяє використовувати його на пізніх етапах вегетації без ризику накопичення амонійного азоту в тканинах.
Добриво повністю водорозчинне, має високу розчинність і гігроскопічність, тому потребує сухого зберігання та герметичної тари. Розчиняється з охолодженням робочого розчину, що слід враховувати при приготуванні концентратів для фертигації. Реакція розчину нейтральна або слабколужна, тому кальцієва селітра не закислює ґрунт, а за системного застосування допомагає зменшити наслідки фізіологічної кислотності інших азотних добрив. Сіль має високий солевий індекс, тому її не вносять у контакт із насінням і молодими проростками, віддаючи перевагу поверхневому внесенню, фертигації або позакореневому підживленню.
Основні переваги кальцієвої селітри для сільського господарства
Перша перевага — швидкодія. Нітратна форма азоту моментально поглинається коренями й рухається ксилемою разом із потоком води, що дозволяє оперативно прибирати симптоми азотного голодування, відновлювати інтенсивний фотосинтез і ріст пагонів. Це робить кальцієву селітру добривом першого вибору у фазах активного листоутворення та формування генеративних органів.
Друга перевага — високий вміст кальцію в доступній формі. Кальцій відповідає за міцність клітинних стінок, пружно-еластичну структуру плодів і стійкість до фізіологічних розладів. На томатах і перці системні підживлення нітратом кальцію знижують ризики вершинної гнилі, на яблуні — гіркої ямчатості, на капусті — внутрішніх некрозів листків, на салатах — краєвих опіків. Паралельно підвищується лежкість і транспортабельність овочів та фруктів.
Третя перевага — відсутність хлору й амонію. Це критично для культур, чутливих до Cl-іона та високої іонної сили розчину. Нітрат кальцію безпечніше застосовувати у пізні строки, у тепличних системах рециркуляції та в гідропонних рецептурах, де контроль по EC і pH особливо важливий.
Четверта перевага — технологічність. Добриво легко дозується, змішується з більшістю водорозчинних матеріалів і чудово працює в системах крапельного поливу. За стандартом двотанкової схеми його кладуть у бак А, а фосфати й сульфати — у бак Б, що запобігає утворенню осаду кальцієвих солей.
Для яких культур підходить кальцієва селітра?
Овочі відкритого та закритого ґрунту — томати, огірки, перець, баклажан, капуста, салати, шпинат, селера, цибуля. На цих культурах кальцій прямо впливає на щільність тканин, якість і зберігання, а нітратна форма азоту підтримує ріст без накопичення амонію в періоди прохолодної погоди.
Ягідники та сад — суниця, малина, лохина на нейтральних субстратах, вишня, черешня, груша та яблуня. Регулярні позакореневі обробки зменшують фізіологічні розлади плодів і покращують транспортабельність.
Картопля та коренеплоди — кальцієва селітра підтримує формування рівномірної шкірки, знижує ризики потемніння м’якоті та мікротріщин, сприяє стабільному накопиченню крохмалю без втрати щільності.
Газонні трави та декоративні культури — добриво стимулює інтенсивне кущення, підвищує стійкість до витоптування й швидко вирівнює колір без різких стрибків pH субстрату.
Посівні культури (зернові, олійні та бобові) — пшениця, ячмінь, жито, овес, кукурудза, соняшник, ріпак, горох, соя. Кальцієва селітра доречна як ранньовесняне підживлення по вегетації, коли ґрунт ще холодний і потрібен швидкодоступний азот: нітратна форма оперативно запускає ріст, а кальцій зміцнює молоді тканини та корені. Рекомендовані орієнтири за фазами: у зернових — кущення та вихід у трубку; у кукурудзи — 4–8 листків; у ріпаку — відновлення вегетації та перед бутонізацією; у горосі й сої — стартові підживлення та перед цвітінням. На зрошенні зручно подавати дробними дозами через фертигацію; позакоренево використовують 0,3–0,5% розчини у прохолодні години. Доцільно на легких, карбонатних або лужних ґрунтах і після зим із активним вимиванням нітратів. Не вносити в контакт із насінням та не змішувати в одному баку з фосфатами й сульфатами.
Як правильно застосовувати кальцієву селітру?
Ґрунтове внесення під живлення. Для овочевих культур орієнтуються на 100–300 кг/га за сезон у кілька прийомів залежно від забезпеченості ґрунту та планової врожайності. На садах і виноградниках можливе ранньовесняне розкидання по 150–250 кг/га з подальшим зароблянням у вологий ґрунт або внесення в приствольну смугу.
Фертигація й крапельний полив. Базові дози становлять 5–15 кг/га за одну подачу або 0,5–2 г/л у поливній воді з коригуванням за показниками EC і фазою розвитку. Для безпеки завжди використовуйте двотанкову систему: кальцієва селітра окремо від фосфатів і сульфатів. У тижневих графіках часто застосовують дрібні, але часті внесення, що дає рівномірне постачання кальцію без піків солевмісту.
Позакореневе підживлення. Для більшості культур працюють концентрації 0,3–0,7 відсотка, тобто 3–7 кг на 1000 л води. На яблуні в період інтенсивного росту плодів застосовують серію обробок 0,5–0,7 відсотка з інтервалом 7–10 днів. На томатах і перці в теплицях використовують 0,3–0,5 відсотка у вечірній час. Важливо дотримуватись температурних обмежень і проводити обробки за відносної вологості не нижче 50 відсотків, щоб уникнути плямистості й опіків.
Гідропоніка. Кальцієва селітра є базовим компонентом більшості гідропонних рецептів живлення. Її додають у маточний розчин А, а фосфат калію, сульфат магнію та мікроелементи — у розчин Б. Підтримують pH робочого розчину в межах 5,5–6,2 та контролюють EC відповідно до культури й стадії розвитку.
Коли вносити кальцієву селітру: строки та рекомендації
На старті вегетації добриво допомагає швидко зняти азотний дефіцит, особливо на холодних ґрунтах і при ранніх посівах. У фазі бутонізації та наливу плодів кальцій критично потрібен для формування міцних клітинних стінок і профілактики фізіологічних розладів, тому саме в цей період доцільні регулярні фертигації та позакореневі обробки. В садах серію обприскувань по кальцію починають після зав’язі, продовжують під час активного росту плодів і зупиняють за 2–3 тижні до збирання. У теплицях під час пікового збору врожаю підтримують кальцій дрібними, але частими подачами, аби уникнути вершинної гнилі та розтріскування.
Можливі помилки при використанні кальцієвої селітри
Перша помилка — змішування в одному баку з фосфатами або сульфатами. Кальцій утворює з ними малорозчинні солі, що призводить до випадання осаду, забивання крапельниць і втрати діючих речовин. Правило просте: кальцієва селітра живе в баку А, фосфор і сірка — у баку Б, змішування відбувається вже у потоці води.
Друга помилка — надто концентровані робочі розчини й обприскування в спеку. Високий солевий індекс і швидке випаровування води за температури вище 25–28 градусів підвищують ризик краєвих опіків. Плануйте листкові підживлення на вечір або похмурий ранок, перевіряйте концентрацію на невеликій ділянці та використовуйте прилипачі лише за потреби.
Третя помилка — застосування під насіння або молоді проростки. Будь-які нітратні солі у високій локальній концентрації пригнічують схожість і можуть пошкоджувати зародок. Безконтактний спосіб внесення та правильне загортання після розкидання позбавляють цього ризику.
Четверта помилка — ігнорування якості води. Вода з високою жорсткістю, підвищеним pH і карбонатною лужністю зменшує доступність кальцію і провокує утворення осаду ще у змішувальному вузлі. Перед сезоном перевірте аналіз води, а в разі потреби використовуйте кондиціонери для корекції pH і карбонатів.
П’ята помилка — однобоке підживлення без урахування балансу калію, магнію та мікроелементів. Надлишок кальцію на фоні дефіциту магнію погіршує фотосинтез, а нестача бору знижує транспортування кальцію у молоді тканини. Тримайте живлення збалансованим, особливо в тепличних системах і гідропоніці.
Кальцієва селітра — потужний і гнучкий інструмент живлення рослин, який поєднує швидкодоступний нітратний азот і високу дозу кальцію без хлору. Щоби добриво показало максимальний ефект, працюйте в рамках двотанкової схеми, підбирайте норми під культуру, фазу й систему вирощування, контролюйте pH і EC, уникайте змішування з фосфатами та сульфатами в одному баку й не перевищуйте рекомендованих концентрацій для позакореневих підживлень.
