Кожен аграрій знає, що факторів впливу на рослину існує безліч – погодні умови, поживний режим та ін. Але важливо пам’ятати одну беззаперечну істину – все в природі розвитку рослини має бути збалансовано. За цим принципом існують чотири основних закони землеробства.
Бочка Лібіха. Вона іще відома під назвою закону мінімуму або лімітуючого фактору. Він напряму стосується мінерального живлення рослини, а значить і рівня родючості ґрунту. Юстус Лібіх вважав, що зростання врожаю прямо залежить від збільшення фактору, який знаходиться в мінімумі. Дослідники зазначають, якщо один із факторів буде змінюватися без впливу на інші, це може призвести до негативних наслідків – таких як зменшення врожайності.
Аби теорія могла сприйматися наочно, Лібіх вигадав спосіб візуалізації проблеми у вигляді бочки. Уявіть собі, у вас є діжка, дерев’яні рейки якої по боках різної висоти. Ви хочете набрати в неї води до самого верху, але не можете цього зробити через те, що обмежені найнижчою рейкою. Тобто, якої б висоти не були стінки, ви так чи інакше будете лімітовані тією рейкою, що має меншу висоту.
Випробовуючи цю теорію на конкретній ситуації в сільському господарстві, можемо побачити – налита у діжку вода – це наша з вами урожайність, а висота рейок – наявність елементів живлення або відхилення від оптимального значення. Якщо ми говоримо про систему живлення рослин, то справжній агроном повинен знати – елементи живлення мають знаходитися в постійному балансі між собою. Так серед законів землеробства виникли поняття мінімуму, оптимуму і максимуму. Згідно із ними, найвищий врожай можна мати при оптимальному рівні кожного фактору, зниження і підвищення якого зменшує врожай.
Пояснимо цей закон на прикладі елементів живлення рослин. Уявимо собі, що в ґрунті вони містяться в необхідній кількості для певного виду рослин. Але рослині не вистачає – бору, чи, наприклад, цинку. Ріст рослин в подібних умовах буде відчутно пригнічений або взагалі неможливий. Якщо ж тепер ми скорегуємо його нестачу і додамо потрібну кількість такого елемента у вигляді добрива, це призведе до збільшення врожаю. Але якщо вносити будь-які хімічні сполуки (наприклад азот, фосфор чи калій) і навіть добитися того, щоб всі вони містилися в оптимальних кількостях, а бор чи цинк при цьому залишатимуться відсутніми – це не дасть нам ніякого ефекту і зусилля будуть марними. Бо зважаючи на наш приклад, тією найменшою дощечкою є не азот, фосфор, калій, а інший елемент, який лімітує врожай. Байдуже, що забезпеченість макроелементами на 10 т кукурудзи, якщо забезпеченість Zn залишається на рівні 6 т. Ми розуміємо, що скоріш за все – це і будуть 6 т врожаю.
Варто зазначити, що лімітуючий фактор – це не лише нестача, але і деякий надлишок. Це, наприклад, явище антагонізму, коли одного елемента в надлишку і він блокує надходження іншого в рослину.
Звичайно, урожай можна отримати майже при будь-яких умовах, але яким тоді він буде? Це питання лімітують оточуючі фактори. Так насіння цукрового буряку проростає при 4-5℃, хоча сходи не дружні (мінімум фактору). Дружні ж сходи з’являються при температурі 8-9℃, а найбільш інтенсивно насіння проростає при температурі 20-25℃ (оптимум фактору). Якщо ж температура підвищується, то поступово досягає того рівня, коли сходи не відбуваються (максимум фактору).
Щоб тримати ситуацію з урожайністю під контролем, пам’ятайте про Бочку Лібіха і лімітуючі фактори.
