Звичайна (гельмінтоспоріозна) коренева гниль пшениці, жита, ячменю

Повна назва: Звичайна (гельмінтоспоріозна) коренева гниль

Народна назва: темно-бура плямистість

Збудник: Bipolaris sorokiniana Shoem.

Клас: Ascomycetes

Рід: Fusarium Link

Вражає культури: жито, пшениця, ячмінь, кукурудзу, просо.

Гельмінтоспоріозна або звичайна коренева гниль - найбільш шкодочинна в степовій зоні та Лісостепу в посушливі роки, особливо на ярих зернових. 

Джерело інфекції: Залишки рослин, які містять патоген, можуть зберігатись у різних формах, таких як грибниця, конідії, сумкоспори, а також грибниця, яка заражає насіння (так званий "чорний зародок"). Ці інфекції можуть пережити в грунті більше одного року, що ускладнює боротьбу з ними.

Симптоми: При уражені спостерігається деформація проростків, які часто гинуть до виходу колеоптиля на поверхню грунту. На сходах на піхвах нижніх листків, а пізніше - і на основі стебла з'являються темні смуги та плями. У фазі виходу в трубку спостерігається побуріння вузла кущення, при сильному ураженні - і першого надземного міжвузля. 

Біологія: На ослаблених рослинах вона розвивається більш інтенсивно, а її шкідливість підвищується в умовах посухи, коли патоген виділяє токсини, що руйнують тканини, що призводить до загибелі рослини. Якщо температура повітря становить +20...+28°С,  на рослинах може спостерігатися загнивання нижніх вузлів і вилягання.  За таких умов патоген також уражує колоски, проникає в перикарпій і ендосперм, викликає побуріння зародка і тоді такі симптоми називають чорним зародком. В окремих випадках гриб утворює сумчасту стадію – Cochliobolus sativus Drechsler ex Dastur.
Хвороба може розвиватися майже за будь-яких умов, але спостерігаються частіше при м’якій зимі, яка настає після сухого літа. Потім, коли починається волога погода, це сприяє поширенню патогену. Незбалансована сівозміна, пошкодження посівів низькими температурами також можуть стати чинниками, які призводять до поширення хвороби. Важливо вчасно розпізнати захворювання та вжити необхідних заходів для запобігання поширенню патогену.

Шкодочинність: Хвороба є причиною рідких сходів, скорочення загального і продуктивного кущіння, білостебельності, утворення  недорозвиненого колосу зі щуплого зерна.

Заходи запобігання: неглибока сівба насіння, сівба в оптимальні строки, дотримання сівозміни.