Турун хлібний звичайний (Zabrus tenebrioides): небезпечний шкідник зернових

Повна назва: Турун хлібний звичайний

Латинська назва: Zabrus tenebrioides

Родина: жужелиці (Carabinae)

Ряд: Жуки (Coleoptera)

Поширення: у Степу та Лісостепу аж до південного Полісся, але саме степова частина є зоною масового розмноження.

Пошкоджує: пшеницю, жито, овес, рис, кукурудзу, найбільше пошкоджує – озиму пшеницю.

Морфологічний опис: турун хлібний має довжину від 13 до 16 міліметрів і смоляно-чорне або темно-коричневе забарвлення, знизу буре. Вусики, ротові органи і ноги у нього буро-червоні. Його передньоспинка має однакову ширину з крилами і є на 1/3 ширше за свою довжину. Надкрила жука опуклі і мають 9 глибоких поздовжніх смужок, які розділені цяткованими лініями. Ноги жука короткі і міцні, а на передніх ногах гомілки розширені до вершини і вкриті рядами шипиків; така особливість відсутня у хижих жужелиць. Яйця жука мають жовтувато-білий колір і овальну форму. Личинки цього жука є брудно-білими, а голова та три грудні сегменти мають темно-буре забарвлення. Тіло личинки струнке і видовжене, досягає довжини до 25 міліметрів; передня спинка шириною в 1,6 рази, а середні сегменти черевця в 2-2,5 рази більше своєї довжини. Черевце поступово звужується назад і закінчується двома відростками. Лялечка має білий колір і два коротких шипики біля анального отвору.

ЕПШ: 3-5 екз./м2

Природні вороги: мухатахіна, або Zaira Viviania cinerea Fall. Вона відкладає свої яйця на молодих жуках, що призводить до втрати ними здатності до розмноження, декілька видів паразитичних комах з родів Serphus і Microphthalma живляться личинками туруна хлібного; яйця можуть бути уражені яйцеїдами роду Teleas L., жуків та личинок хлібної жужелиці знищують хижі жужелиці, стафілініди, павуки, жаби, ящірки, птахи. У випадку надмірного зволоження ґрунту жуки та личинки уражуються збудниками грибних захворювань рослин – фузаріозу та мускардинозу.

Заходи запобігання: найважливішим кроком є дотримання науково обґрунтованої сівозміни, де кількість повторних посівів озимини є обмеженою. Обсяги посівів озимої пшениці на полях, де попередньо були висіяні колосові культури, не повинні перевищувати 15-20% від загальної площі озимих культур. Досягнення високих результатів можливо завдяки якісному та своєчасному збиранню врожаю зернових культур у встановлені строки, видаленню соломи з полів та її безвтратному скиртуванню, лущенню стерні з подальшою заробкою на глибину 20-22 см, обробці грунту від шкідників  за системою напівпару, трьохразовій культивації з подальшим боронуванням між переворотами і знищенню падалиці.

Сума температур для генерації або переходу фази: личинки жука розвиваються при температурі 15-25°С, для розвитку дорослих особин жук оптимальна температура – 18-30°С.