Назва хвороби: Пустульний бактеріоз
Інша назва: Іржаво-бура плямистість листя
Збудник: Xantomonas axonopodis pv. glycines Vauterin et al.
Клас: Gammaproteobacteria
Рід: Xanthomonas
Вражає культури: морква, буряк, томати, перець, персик, абрикос, волоський горіх, бавовна та соя.
Одна із найпоширеніших хвороб сої у світі та в Україні.
Джерело інфекції: післязбиральні уражені неперегнилі рештки і насіння, вторинне зараження в період вегетації – комахами, з дощами.
Симптоми: спостерігається на всіх надземних органах сої, але значно частіше уражуються листки. На листках хвороба виявляється у вигляді невеликих червоно-рижуватих або зеленувато-коричневих масляних плям, які розкидані по листковій пластинці. Пізніше плями поступово збільшуються, їх поверхня трохи здувається вверх, утворюючи пустули.На сім’ядолях утворюються масляні плями темно-коричневого кольору різної форми і розміру. Наявність жовтої облямівки навколо плям не обов'язкова. Тканина навколо уражених місць дещо піднімається, відшаровується, і утворюються так звані пустули. З часом останні лопаються, тканина набуває сірого кольору і стає прозорішою.
Перші симптоми виявляють на початку літа, потім у липні — серпні відзначається масовий розвиток захворювання. Більшість листків покривається плямами різної величини буро-іржавого кольору, оточеними жовтою облямівкою і з випуклим центром. На бобах захворювання проявляється у ранній фазі розвитку у вигляді маленьких округлих плям із коричневою облямівкою.
Хворе насіння сої меншого розміру, з плямами буро-коричневого кольору (інколи вони випуклі, з тріщинами). На листках хвороба виявляється у вигляді невеликих червоно-рижуватих або зеленувато-коричневих масляних плям, які розкидані по листковій пластинці. Пізніше плями поступово збільшуються, їх поверхня трохи здувається вверх, утворюючи пустули. На бобах плями округлі, темно-бурі.
Біологія: інтенсивний розвиток спостерігається у сухе жарке літо. Найбільша шкода сої у районах недостатнього зволоження. Температура, оптимальна для розвитку хвороби 30-33 °С
Шкодочинність: зменшується кількість врожаю та якість зерна.
Заходи захисту: використовувати стійкі сорти сої, знищення заражених рослин з поля, сіяти сою ранньою весною щоб уникнути пізнього зараження, використовувати мікроорганізмів для контролю поширення бактерій.
Схема розвитку:


