Повна назва: Міль капустяна
Латинська назва: Plutella maculipennis
Родина: серпокрилі молі (Plutellidae)
Ряд: лускокрилі (Lepidoptera)
Поширення: зустрічається всюди по Україні.
Пошкоджує: всі кормові, овочеві та олійні культури з родини капустяних (капусту, редиску, ріпак, гірчицю, брукву та інші). Гусениці цього виду проникають у м'яку тканину листків капусти, утворюючи звивисті ходи завдовжки до 6 мм. Через 2-3 дні вони виходять на поверхню і живляться, відкрито пошкоджуючи нижню частину листків капусти, гірчиці та інших рослин з родини хрестоцвітих. Гусениці вигризають м'яку тканину листків, залишаючи тонку шкірку недоторканою. Пошкодження мають характерний вигляд "віконця". Часто гусениці також пошкоджують внутрішні листочки і верхівкові бруньки капусти. На капусті пошкодження, які вона завдає, найнебезпечніші у фазі формування кільця (так званого "сердечка").
Морфологічний опис: Розмах крил метелика становить від 12 до 17 мм. Передні крила мають вузьку форму та сіро-коричневий колір. По задньому краю передніх крил пролягає біла або жовтувата смуга, яка при складанні крил утворює малюнок у формі ромба. Задні крила мають сріблясто-сірий колір та довгу бахрому. Вусики складаються з 35-37 сегментів і у спокійному стані виступають вперед. Розмір яйця становить від 0,4 до 0,5 мм, воно овальної форми зі слабким сплющенням і блідо-зеленого кольору. Гусениця метелика має довжину від 8 до 11 мм, її забарвлення зелене з невеликими чорними плямами та рідкими чорними щетинками, тіло її трохи нагадує веретено. Лялечка метелика має розмір від 6 до 9 мм, спочатку блідо-зеленого кольору, а згодом темніє. Кокон метелика має розмір 8 мм і форму, схожу на веретено, зі сріблясто-білим відтінком.
Лялечка переживає зиму, на півдні це частково метелики і зимують вони на бур'янах та рослинних залишках. Виліт дорослих особин відбувається з квітня до початку травня. Метелики виходять з лялечок з повністю сформованими статевими органами і відразу починають спаровуватися. Самиця відкладає яйця, по одному або у невеликих групах (2-4), на нижній бік листків або черешки. Число яєць, які самиця може відкласти, становить від 70 до 165. Після вилуплення, гусениці починають гризти паренхіму листків і формують короткі ходи. Через 3-7 днів гусениці залишають ці ходи і переважно розташовуються на нижній стороні листка, де створюють тонкі павутинні гнізда для першого линяння. Пізніше гусениці виїдають невеликі ділянки листкової тканини, не пошкоджуючи зовнішнього шару (кутикулу). Такі пошкодження нагадують "віконця". Гусениці є дуже рухливими і, коли вони почуваються стурбованими, швидко скручуються й злітають з листка, звисаючи на павутинні. Шкідливі гусениці пройшовши розвиток протягом 9-15 днів, утворюють білі напівпрозорі павутинні кокони, де заляльковуються. Через 7-14 днів з цих коконів вилітають метелики другої генерації. Метелики капустяної молі мають середню тривалість життя від 17 до 30 днів. Вони активні переважно в сутінках і харчуються на квітах капустяних рослин. У північній частині України капустяна міль розвивається в 2-3 поколіннях, тоді як на півдні - 4-5 поколінь. Покоління не мають чіткого розмежування, тому шкідник може зустрічатися на рослинах у різних стадіях розвитку одночасно. Повний цикл розвитку капустяної молі зазвичай займає від 25 до 35 днів.
ЕПШ: заселення 10% рослин і чисельність, яка перевищує 4-5 гусениць/рослину.
Природні вороги: Trichogramma everesceus паразитує на яйцях капустяної молі. На гусеницях паразитують представники родин Braconidae: Apanteles plutella і A. vestalis; Ichneumonidae: Horogenes (Angitia) fenestralis, Diadromus subtilicornis, Diadegma chrysostitos. На лялечках паразитують представники з родин Pteromalidae та Tachinidae: Pteromalus puparum і Phryxe reulgaris, відповідно. Грибні та бактеріальні хвороби можуть уражувати гусениці та лялечки капустяної молі.
Заходи запобігання: видалення рослинних залишків, на яких може зимувати міль; проведення глибокої зяблевої оранки, що сприятиме знищенню лялечок та зменшить їх виживання; проведення ефективної боротьби з бур’янами з родини Капустяні, оскільки вони можуть бути укриттям та джерелом харчування для капустяної молі.
Сума температур для генерації або переходу фази: Для яєць, нижня температурна межа розвитку складає 8°C, для гусениць - 5,4°C, а для лялечок - 9°C. Загальна кількість ефективних температур, необхідних для повного циклу розвитку одного покоління, становить від 380 до 420°C.
Каталог товарів
Акції
Календар подій
