Повна назва: Клоп польовий
Латинська назва: Lygus pratensis
Родина: сліпняки (Miridae)
Ряд: напівтвердокрилі (Hemiptera)
Поширення: всюди трапляється по Україні.
Пошкоджує: різні трав’янисті рослини, ягідні, овочеві та інші культури. Клопи, личинки та дорослі особини нового покоління живляться рослинним соком, висмоктуючи його з листків, верхівок пагонів та квітів, внаслідок чого культура зазнає шкоди. Листя скручується, висихає й відмирає, а в утворених ранах можуть розвиватися хвороботворні гриби.
Морфологічний опис: клопи мають різний розмір в залежності від статі, довжина тіла у самців становить від 6,1 до 7,3 мм, а у самок - від 5,8 до 6,7 мм. Забарвлення цих клопів дуже різноманітне, вони можуть бути зеленими, коричневими чи червонуватими. Зазвичай самці мають від світло-червоного до темно-червоного кольору, тоді як самки мають зелений або коричневий колір. Тіло має овальну форму та незначно стиснуте. Щиток на тілі у представників обох статей має серцеподібну форму. Крила добре видно, оскільки вони не повністю приховані надкрилами. Зазвичай, очі, ноги та вусики мають червоний колір у цих комах. Для визначення цих видів найчастіше використовують дрібні деталі коріуму. Цей клоп дуже схожий на Lygus wagneri, але, як правило, трохи більший та має довшу перетинку і густіше опушений коріум. Також, він сильно нагадує Lygus maritimus і Lygus rugulipennis.
Протягом року в зоні з помірним кліматом може розвиватися від двох до чотирьох поколінь. Самиці відкладають яйця у травні та червні, вкладаючи їх у квіткові бруньки або інші частини рослин. Плодючість однієї самиці становить 140-190 яєць. Яйця мають довжину до 1 мм, білого кольору, вигнуту форму з плоскою вершиною і зазвичай відкладаються групами. На початкових стадіях личинки цих шкідливих клопів невеликі, круглої форми і яскравого кольору. Проте на пізніших стадіях личинки повністю зеленіють, і їх можна легко сплутати з попелицями. Пізніше у них на грудях з’являються коричневі плями, і на спині чітко видні чорні крапки.
ЕПШ: 30 комах на 100 помахів сачком або 2-3 екз./рослину.
Природні вороги: паразитичні оси Peristenus полюють на личинок.
Заходи запобігання: агротехнічні прийоми спрямовані, насамперед, на покращення стану рослин в посівах і сюди входять такі заходи: оптимальне підживлення рослин, зрошення та розпушування ґрунту в міжряддях. Після збору врожаю критично важливо очистити ґрунт від всіх рослинних залишків, зокрема від листя та бадилля буряка, а також від качанів і нижнього листя капусти. Також важливо ефективно контролювати бур'янові угруповання.
Сума температур для генерації або переходу фази: сума температур для розвитку однієї генерації коливається в межах 800-1000°C.





