У кошику 0 товар(ів) на суму 0

Довгоносик сірий буряковий: шкідник буряків та методи боротьби

Довгоносик сірий буряковий: шкідник буряків та методи боротьби фото

Повна назва: Довгоносик сірий буряковий

Латинська назва: Tanymecus palliatus

Родина: довгоносики (Curculionidae)

Ряд: твердокрилі (Coleoptera)

Поширення: поширений по всій Україні, найчастіше трапляється в центральній і східній лісостеповій зоні.

Пошкоджує: буряки, соняшник, кукурудзу, бобові культури, а також різні бур’яни (осот, берізку, кропиву, чортополох та інші)

Морфологічний опис: ці жуки мають розмір в межах 8-12 мм. Мають паралельно стороні надкрила, які звужуються у верхній третині, на них розміщені різко виступаючі плечові горбики. Верхній бік тіла однотонного кольору та вкритий густими рудуватими волоскам, а боки і низ тіла – світлого кольору. У більшості жуків недорозвинені крила, коротші або рівні довжині черевця, що перешкоджає дорослим жукам (за рідкісними винятками) літати. Вусики цих довгоносиків колінчасті, а біля верхівки прикріплені головотрубки. У самців на перших двох члениках черевця є довгасті заглиблення.
Яйця мають розмір 0,9-1,2 мм, овальну форму з гладкою білою поверхнею, на якій можна помітити легкий кремовий відтінок. Личинки цих жуків мають довжину 10-12 мм та майже циліндричну форму, не мають ніг і трохи зігнуті. Голова і грудний щит личинки світло-жовтуватого кольору, а на верхньому сегменті тулуба розміщена хітинова пластинка коричневого кольору. Лялечки за розміром 8-12 мм та білого кольору. Головотрубка лялечки має пару великих конусоподібних виростів на кінці, а на останньому сегменті є 2 довгі відростки. 

Перезимовують в шарі ґрунту 15-20 см. Частина популяції може перезимовувати в глибших шарах ґрунту – до 60 см. Живуть жуки близько 2,5-3 місяця. Яйця починають відкладати в кінці квітня і до середини червня. Самки роблять кладки в поверхневому шарі ґрунту. Кладки по 20-30 яєць роблять біля берізки та осоту – основна кормова база для майбутніх личинок. Самки можуть відкласти до 200-400 яєць. При температурі 20-28 оС ембріональний розвиток проходить за 18-20 днів. Личинки, які відродилися, рухаються до кореневої системи бур’янів і живляться нею. Вони продовжують заглиблюватися разом з ростом коренів униз і восени вони можуть бути в шарі ґрунту 60-100 см.
Навесні ці личинки переміщаються у верхні шари і продовжують харчуватися. Личинки, на другий рік життя, у липні-серпні формують лялечку і через 20-25 днів із них відроджуються жуки, які знаходяться до наступної весни в лялечкових колисках. Зазвичай розвиток проходить за два роки, але невелика частина популяції не встигає закінчити розвиток за другий рік і знову перезимовує. Такі личинки завершують біологічний цикл на третій рік. 

ЕПШ: 0,2-0,4 екз/м2.

Природні вороги: природними ворогами є птахи, такі як: сороки, ворони, сойки, шпаки, перепілки та інші, а також ссавці з родини Землерийки.

Характер пошкодження: Спочатку живляться бур’янами, а пізніше переходять сходи буряків, кукурудзи, багаторічні бобові трави. Пошкоджують молоді листки та сім’ядолі, обгризаючи краї листків, що від рослин одні пеньки залишаються. 

Ротовий апарат: колючо-сисний

Заходи запобігання: обов’язкове дотримання сівозміни; обов’язкове дотримання просторової ізоляції – посів буряків на відстані не менше 500 м від полів, на яких в минулих двох роках вирощувалися буряки. Також, щоб селекційні ділянки та звичайні площі з  буряками знаходилися на відстані не менше 1000 м.

Сума температур для генерації або переходу фази: для яєць оптимальна температура для розвитку становить 25-30°С, для личинок – 22-28°С, для лялечок – 20-25°С, для дорослих жуків – 20-25°С. 

Коли ґрунт прогрівається на 3 оС – жуки починають виходити на поверхню. Закінчується масовий вихід довгоносиків, коли в кінці квітня ґрунт прогрівається до 10 оС.