Афаноміцетна коренева гниль гороху

Назва хвороби: Афаноміцетна коренева гниль гороху

Інша назва: Водяна пліснява

Збудник: Aphanomyces euteiches Drechs

Клас: Ооміцети ( oomycetes)

Рід: Aphanomyces (афаноміцес)

Вражає культури: горох, квасоля, вика, конюшина і люцерна.

Ця хвороба часто зустрічається в Україні виникає в кінці червня і триває до кінця вегетаційного періоду.

Джерело інфекції: грунт і рослинні рештки

Симптоми: Афаноміцетна коренева гниль гороху уражує кореневу систему сходів, а також підземну частину стебла у дорослих рослин найчастіше страждає корінь. Ділянки, уражені гниллю, темніють і мокнуть, а самі рослини гороху помітно відстають у рості і розвитку, жовтіють.Стебла розм’якшуються на висоті 2–3 см над поверхнею ґрунту. Уражена тканина стає водянистою. Такі симптоми захворювання спостерігаються і на коренях. Через 3–5 днів після появи перших ознак хвороби нижні листки поступово жовтіють і відмирають. В основі стебла часто утворюються звуження, рослина в’яне і гине. Корені загнивають і під час висмикування рослин залишаються в ґрунті.На пізніх стадіях зараження кореневою гниллю залишаються лише судинні пучки, оскільки вся коренева система загнила, а рослини хлоротичні, зів’ялі та передчасно гинуть. Симптоми афаноміцетної кореневої гнилі гороху з’являються протягом 7-14 днів після першої кореневої інфекції. Інфікована тканина кореня виглядає сірою та просоченою водою, стає м’якою та медово-коричневою або чорно-коричневою на вигляд . Згодом коріння зменшуються в об’ємі та функції .

Біологія: Розвитку хвороби відбувається при відносно високій температурі грунту (22-28 ° C).

Шкодочинність: Корені загнивають і під час висмикування рослин залишаються в ґрунті, в заражених коренях , погіршується  поглинання води та поживних речовин. Інфіковання рослин на  початку сезону спричиняює передчасну загибель рослин, що є причиною прямої втрати врожаю гороху.

Заходи захисту: сіяти сорти гороху, які не піддаються даному захворюванню, дотримуватися сівозміни (насіння гороху можна повертати лише через 6-8 років), використовувати попередників, які сприяють зниженню грунтової інфекції, підтримувати пухку структуру ґрунту і недопускати засміченості посівів.

Схема розвитку гриба: