У системі сучасного удобрення карбамід вважається одним із найефективніших азотних добрив. Його універсальність, висока концентрація діючої речовини та зручність у використанні роблять його незамінним на більшості полів України. Але попри всю популярність, не кожен фермер використовує карбамід правильно.
Неправильне дозування, недоречний час внесення або ігнорування фізико-хімічних властивостей добрива можуть звести нанівець усі зусилля і навіть спричинити шкоду врожаю. Саме тому важливо знати: що таке карбамід, у якій формі він діє, коли і як його краще вносити, щоб отримати максимальну ефективність.
Що таке карбамід і як він діє на рослини?
Карбамід, або сечовина, має хімічну формулу CO(NH₂)₂ і містить 46% азоту в амідній формі. Це найвищий показник серед твердих азотних добрив, що робить його дуже економічним — менше об’ємів, більше діючої речовини.
Азот у карбаміді засвоюється не миттєво. Після внесення в ґрунт він піддається мікробіологічному розкладу: амідна форма переходить спочатку в амонійну, а згодом у нітратну — саме в такому вигляді азот найкраще споживається рослинами. Цей процес може тривати кілька днів і залежить від температури, вологості ґрунту та його біологічної активності.
Така особливість забезпечує поступову та рівномірну дію, але водночас вимагає грамотного підходу до планування моменту внесення.
Чому карбамід такий популярний?
Серед основних переваг карбаміду можна виділити:
- Високу концентрацію азоту, що зменшує логістичні витрати при транспортуванні та зберіганні.
- Меншу фітотоксичність, тобто ризик опіків для листя при позакореневому підживленні менший, ніж у нітратних форм.
- Універсальність застосування: він підходить як для внесення в ґрунт, так і для обприскування по листу.
- Добру розчинність, що дозволяє використовувати карбамід у складі бакових сумішей з мікроелементами або засобами захисту рослин.
- Тривалу дію, що особливо корисно для культур із довгим вегетаційним періодом.
Проте ця універсальність не виключає ризиків. Зокрема, високий рівень втрат азоту через випаровування аміаку — це головний недолік карбаміду, якщо його не заробити в ґрунт або не внести перед дощем.
Оптимальний час для внесення
Коли саме вносити карбамід — залежить від мети.
- Для основного внесення добриво закладають у ґрунт восени або ранньою весною, бажано перед дощем або з заробкою. У суху погоду без загортання втрати можуть сягати до 30–40%.
- При передпосівному внесенні його вносять за кілька днів до сівби і заробляють на глибину 5–10 см. Це забезпечує рівномірне розкладання та доступність азоту на ранніх етапах росту.
- Підживлення під час вегетації проводиться на фазі активного росту, коли потреба в азоті максимальна. Це може бути як поверхневе внесення (з подальшим поливом або дощем), так і обприскування по листу.
- Для позакореневого підживлення обов’язковою умовою є температура нижча за +20°C, підвищена вологість повітря та відсутність прямих сонячних променів.
Норми внесення: основне та по листу
Важливо не лише знати, скільки добрива потрібно, а й вміти адаптувати норму до конкретної культури, типу ґрунту та фази розвитку рослини.
Орієнтовні норми для основного внесення:
- Пшениця озима — 120–160 кг/га
- Ячмінь — 100–140 кг/га
- Кукурудза — 120–180 кг/га
- Соняшник — 60–90 кг/га
- Соя — 30–50 кг/га (обережно, бо бобові фіксують азот)
Позакореневе підживлення (по листу):
- Зернові культури — 5–8% розчин, у фазі кущення або колосіння
- Кукурудза — 6–8% у фазі 6–10 листків
- Соняшник — 4–6% у фазі 8–10 листків
- Соя — 3–5% до цвітіння
Загалом, підживлення по листу карбамідом проводять 1–2 рази за сезон, і його ефективність помітна вже через кілька днів. Але важливо пам’ятати: концентрація розчину не повинна перевищувати 10%, інакше листя можуть отримати опіки.
Як уникнути типових помилок?
1. Не залишайте карбамід на поверхні.
Без загортання азот швидко випаровується у вигляді аміаку, особливо при високій температурі повітря. Рішення — внести добриво перед дощем або негайно загорнути в ґрунт.
2. Не змішуйте з лужними речовинами.
Карбамід не можна поєднувати з вапном, золою, доломітовим борошном — це призводить до втрати азоту.
3. Контролюйте погодні умови для обприскування.
Вибирайте хмарні, вологі дні або ранок/вечір без сильного вітру. Уникайте обприскування при температурі вище +25°C.
4. Підвищуйте ефективність бакових сумішей.
Карбамід можна комбінувати з мікроелементами (бор, магній, цинк) і прилипачами — це покращить засвоєння азоту через листя.
Реальні результати з практики
У відео Growex агроном демонструє практичне внесення 8% розчину карбаміду по листу на озимій пшениці. Така обробка дала підвищення врожайності на 5–7 ц/га, а додаткове внесення бору — ще +2 ц/га.
Карбамід по листу
Ці дані показують, що навіть невелике втручання у формі підживлення по листу здатне значно вплинути на результат, особливо в умовах, коли основне живлення було обмеженим або частково втрачено внаслідок погодних факторів.
Висновок
Карбамід — це не просто добриво, це стратегічний елемент у системі живлення культур. Він підходить для багатьох видів використання — від основного до позакореневого, і при правильному застосуванні дозволяє не лише зекономити на кількості, а й отримати стабільний приріст урожаю.
Але щоб добриво дало максимум користі, важливо враховувати його особливості: не допускати втрат, правильно визначати дозу і вчасно вносити. Збалансований підхід і трохи агрономічної обережності — і карбамід стане потужною опорою для вашого врожаю.
🔍 Не впевнені у своїх розрахунках? Потрібна консультація?
Фахівці Growex безкоштовно допоможуть підібрати дозу і час внесення під вашу культуру, регіон і систему живлення. Працюйте з експертами — і врожай не змусить себе чекати!
