Ензимо-мікозне виснаження зерна: причини, симптоми та методи боротьби

Повна назва: Ензимо-мікозне виснаження зерна

Збудник: підвищена температура та вологість; напівпаразитні сапрофітні гриби (не інфекційне захворювання)

Клас: - 

Рід: -

Вражає культури: пшениця

Джерело інфекції: спочатку активуються ензими під впливом збільшених температур і вологості, що призводить до процесу «оцукрування» крохмалю та розкладу білкових структур. Потім розпочинається інфекційна фаза, коли колос і зернівки стають місцем для росту сапрофітних і напівпаразитичних грибів. Ці гриби, такі як альтернарія, гельмінтоспоріум, кладоспоріум і фузаріум, знаходять ідеальне живильне середовище у виділеннях вуглеводів і азотистих сполук.

Симптоми: Зерно пшениці стає зморшкуватим та позбавленим природного блиску, воно стає м'яким і втрачає свою скловидність. Зазвичай таке зерно втрачає свою життєздатність. При пізньому зараженні, зовнішні ознаки можуть бути менш очевидними. Зерно майже не відрізняється від здорового, але все ж має білуватий колір, втрачає блиск і скловидність.

Біологія: ензимо-мікозне виснаження зерна пшениці – це комплексне захворювання, яке спочатку спричиняється абіотичними чинниками, а згодом посилюється біотичними. 

Шкодочиність: під впливом збільшеного гідростатичного тиску всередині клітин відбувається пошкодження стінок клітин і оболонок зернівки, що призводить до утворення тріщин. Ці тріщини стають шляхом для продукту гідролізу, який є цукристою рідиною. На цій рідині активно розвиваються гриби таких родів, як Alternaria Fr, Cladosporium Link та Fusarium. Це сприяє виникненню чорного зародку та оливкової плісені. Зерно пшениці, яке пройшло цей процес, втрачає якість для використання в хлібопекарстві і насіннєві якості. Ензимо-мікозне виснаження зерна призводить до значного зниження вмісту сухої речовини в ньому. Це стається через збільшену активність дихання, розпад білкових речовин та перехід ферментів, таких як α-амілаза, з адсорбованої форми в розчинну, що суттєво підвищує їхню активність. Одним з результатів цього процесу є інтенсивний розклад крохмалю (амілоліз), що призводить до значного погіршення технологічних характеристик зерна та якості насіння пшениці для подальшого використання.

Заходи запобігання: впровадження у виробництво стійких гібридів пшениці.