Погодні умови аграрного сезону сприятливі для поширення великої кількості шкідників сої. Особливо розповсюджені в цьому сезоні такі небезпечні шкідники, як павутинний кліщ, сонцевик та різні види совок.
ПАВУТИННИЙ КЛІЩ
Звичайний павутинний кліщ - шкідник сіро-зеленого кольору з темними плямами по боках тіла. Він має надмалий розмір (тіло дорослої особини становить 0,3–0,4 мм у довжину). Основна ознака того, що рослини сої пошкоджені кліщем, полягає у наявності павутини на нижній стороні листка. Живлячись рослинним соком він залишає на листі жовті та червоні плями.
Найкращими умовами для розвитку та поширення на посівах кліща є висока температура повітря (+29°...+31°С) та вологість на рівні 35-55%. Тривалість розвитку одного покоління шкідника становить 10-28 діб, а відтак за один вегетаційний період можлива поява 3-4 поколінь.
Живлення соком рослин відбувається шляхом проколювання епідермісу нижньої частини листка. Результатом цього стає підвищення рівня випаровування води, втрата хлорофілу та порушення функцій листкового апарату. Зрештою, рослини уповільнюють свій ріст, ушкоджене листя опадає, відбувається зниження маси насіння. При масовому ураженні сої кліщем формується щупле насіння, боби передчасно розтріскуються, а у деяких випадках можлива повна загибель стебла. Загалом порушення метаболізму та фотосинтезу, що є наслідком пошкоджень кліщем листя, можуть призвести до зниження урожайності до 60% та значного падіння якості насіння.
Важливо розуміти, що павутинний кліщ шкодить рослинам сої у різні фази розвитку: від гілкування (а у Степу - від початку бутонізації) до дозрівання. І росту популяції кліща сприяє висока температура повітря під час вегетації (до +35°С).
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) павутинного кліща становить 10-12 особин на 100 листків сої. При досягненні ЕПШ доцільно обробляти посіви сої акарицидними (діючі речовини на кшталт спіродиклофену та фенпіроксимату) або інсектоакарицидними препаратами на основі таких діючих речовин, як піриміфос-метил, лямбда-цигалотрин, хлорпірифос тощо (Данадим Мікс Бі-58, Карате Зеон). Обробку посівів проводять в період формування бобів. Норма витрат робочої рідини повинна становити:
- при наземних обробках - 300-400 л/га;
- при авіаобприскуванні - 50–100 л/га.
СОВКИ
Багато видів цих метеликів та їхня гусінь мають високий рівень шкодочинності на сої. Люцернова, бавовняна, лугова, ісландська, гамма - це лише найпоширеніші в Україні види цих шкідників сої. Тип завданих рослинам пошкоджень залежить від видового складу совок. Наприклад, гусінь ісландської совки пошкоджує сходи біля основи, відгризає сім'ядолі та верхівки рослин. А люцернова совка з'їдає листя з жилками. Та головною ознакою пошкодження сої совками є вигризені дірки у листі, бутонах та зав'язі сої, що призводять до суттєвого зниження врожайності культури (до 50% протягом одного тижня).
Найбільшу небезпеку для сої становить гусінь совок. На переважній території України за вегетаційний період з'являється 2 покоління гусені (на початку червня та наприкінці липня - у серпні). Оптимальними умовами для гусені совок є відносна вологість повітря 80-100% та температура +22°...+28°С.
Хімічний контроль совок доцільно проводити в початковий період розвитку гусениць кожного з поколінь шляхом обробки посівів інсектицидами на основі гамма-цигалотрину, диметоату чи альфа-циперметрину (Вантекс, Данадим Мікс, Бі-58, Супербізон). Під час проведення обробки важливо пам'ятати два моменти:
- чим доросліша гусінь, тим вища її стійкість до діючих речовин інсектицидів;
- обробку потрібно проводити ввечері, коли відбувається активне харчування гусені.
СОНЦЕВИК БУДЯКОВИЙ
Цей метелик у народі також відомий як ріп'яшниця або чортополохівка. Головною кормовою базою гусені цих метеликів є будяк, але за сприятливих умов (рання й тепла весна) популяція гусені зростає і включає у свій харчовий раціон культурні рослини (насамперед сої та соняшнику).
За літній сезон сонцевик формує 2-3 покоління. Його гусінь харчується листям сої, знищуючи вегетативну масу культури. Характерної ознакою появи гусені сонцевика у посівах сої є скелетування листя та обплітання його павутиною, через що рослина гине. У разі появи осередку таких уражень необхідно терміново проводити інсектицидну обробку, адже гусінь сонцевика здатна повністю знищити рослини за відносно короткий проміжок часу.
Активному розвитку сонцевика сприяє посушлива погода (температура повітря +26°...+35°С) та наявність великої кількості бур'янів (насамперед будяку та осоту) на полі або поруч із ним.
Хімічний контроль гусені сонцевика проводять за допомогою препаратів на основі альфа-циперметрину, лямбда-цигалотрину, хлорпірифосу з циперметрином (Контадор Дуо, Оперкот Акро, Канонір Дуо) тощо. Обробляти сою доцільно відразу після виявлення шкідника, гусінь якого може з'являтися протягом тривалого періоду (з червня до вересня).
