В Україні набирає обертів популярність маловідомих раніше круп, таких як кіноа, чіа, полба та інших. Однією із них стала і спельта, родичка звичайної пшениці. Ця культура відносно нещодавно повернулась до сівозмін українських господарств, але досить швидко набуває популярності. Адже підхід до її вирощування майже не відрізняється від технології вирощування звичайної пшениці.
З точки зору поживних якостей спельта має ряд переваг у порівнянні з пшеницею. По-перше, вміст білка (до 18-20%) в зерні спельти вище, ніж у м’якої пшениці (близько 11%). До того ж білок, що міститься в спельті, має у своєму складі розчинні фракції, завдяки чому він краще засвоюється людиною. По-друге, вона містить 18 незамінних амінокислот, що є найбільшою кількістю серед усіх злакових культур.
В зерні спельти міститься 35% клітковини, через що вона є більш слабкою і «пливучою». Тому хліб, виготовлений із неї не такий об’ємний, як зі звичайної м’якої пшениці, але має кращі смакові якості. У зв'язку з цими технологічними особливостями зі спельти краще випікати хліб на заквасці. При готуванні хлібу за традиційними рецептами, борошно з неї додають до тіста як домішку (до 50%), або навіть додають цілі зернини спельти. Хліб з пшеничного борошна, в який додають спельту, не черствіє.
Також із борошна спельти виготовляють дієтичні хлібці, кондитерські вироби, локшину, пластівці тощо.
Дуже важливим є те, що зерно спельти майже не містить глютену. На думку алергологів, навіть якщо людина страждає алергією на всі злакові та на глютен, що міститься в них, є дуже низька ймовірність того, що у неї проявиться алергія на спельту.
Хімічний склад зерна спельти характеризується високими калорійністю, вмістом білків, жирів, вуглеводів, харчових волокон та вітамінів.
Загалом, спельтою можна повністю замінити пшеницю зі свого раціону. Однією з її особливостей є те, що корисні речовини в спельті в рівній мірі розподілені як в оболонці, так і у внутрішній частині зерні. А це означає, що при будь-якому типі помелу зерно не втратить своєї цінності.
