Бор для рослин — ключовий мікроелемент, що контролює цвітіння, запилення, формування зав’язі, ріст пилкової трубки та диференціацію меристем. Без коректного борного живлення рослина втрачає частину генеративного потенціалу, слабшають клітинні стінки, погіршується транспорт цукрів і кальцію, знижується імунітет до фізіологічних стресів. На практиці це означає нерівномірне цвітіння, абортивну зав’язь, порожнисті стебла, деформації плодів та падіння врожайності. Правильно спроєктована програма внесення бору для соняшнику, ріпаку, цукрових буряків, сої, кукурудзи, плодових і овочевих культур стабільно конвертується у більшу кількість запилених квіток, дружніші сходи та кращу товарність.
Що таке бор і яку роль він відіграє у житті рослин
Бор у ґрунті переважно перебуває у вигляді борної кислоти та боретів, надходить до коренів з потоком води, а далі рухається ксилемою. Для більшості культур бор слабкорухомий у флоемі, тому листкові підживлення під час критичних фаз часто ефективніші за разові ґрунтові внесення. Функції бору багатовекторні: стабілізація клітинних стінок та плазмолеми; формування пилку і проростання пилкової трубки; транспорт і метаболізм вуглеводів; синтез лігніну; регуляція точок росту. Саме тому дефіцит бору першочергово «б’є» по молодих тканинах і генеративних органах, де інтенсивний поділ клітин і висока потреба у вуглеводах.
Доступність бору різко знижується на карбонатних і лужних ґрунтах з високим pH, а також на піщаних і органічно бідних ділянках, де елемент легко вимивається. Дефіцит бору посилюють холод і посуха, адже зменшується транспортування води через ксилему. Звідси практичний висновок: бор для рослин потрібно подавати дрібно і регулярно у періоди інтенсивного росту, особливо за посушливої погоди та при загрозі розриву між попитом і доступністю елемента.
Ознаки нестачі бору в різних культурах
Низька забезпеченість бором має характерні, але різні прояви залежно від культури. Нижче наведено типові симптоми, що допомагають оперативно діагностувати проблему й прийняти рішення про позакореневе підживлення.
- Соняшник. Порожнистість стебла, крихкість корзинки, відмирання точки росту, погане виповнення кошика, деформація сім’янок.
- Ріпак. Розтріскування стебел, порожнистість серцевини, зменшення кількості стручків і насіння, відмирання верхівкової бруньки.
- Цукрові буряки. Серцевинна гниль, бурі некрози в центрі коренеплоду, ламкість черешків, зниження цукристості.
- Соя. Опадання квіток і молодих бобів, укорочення міжвузлів, деформація листків, пустоцвіт.
- Кукурудза. Погане запилення качана, нерівномірні ряди, відсутність зерен на кінчику, ламкість волоті.
- Плодові та ягідники. Дрібні й деформовані плоди, підшкірні плями, погана лежкість, осипання зав’язі.
- Овочі закритого і відкритого ґрунту. Деформації плодів томата і перцю, пустотілість стебел капусти, некрози на листках салату, зупинка росту верхівок.
- Бобові трави. Ослаблене кущення, повільне відновлення після косовиць, поганий розвиток бульбочкових бактерій.
Особливості борного живлення: як і коли вносити
Борні добрива застосовують трьома основними шляхами: ґрунтово, через фертигацію та позакоренево. Для культур, де елемент малорухомий у флоемі, позакореневе підживлення перед або у фазу цвітіння дає найбільшу віддачу, адже бор безпосередньо потрапляє до листків і генеративних органів. Ґрунтові внесення доречні на піщаних ділянках із системою зрошення та в технологіях з регулярними, але невеликими дозами, що мінімізує втрати вимиванням.
Важливі технологічні правила. Працюйте у вечірні або ранкові години, підтримуйте pH робочого розчину на рівні 5,5–6,5, проведіть «банкову пробу» з усіма компонентами бакової суміші. Етаноламінні, колоферминні та інші хелатоподібні форми краще утримуються на листку, менше подразнюють тканини та сумісні з більшістю ЗЗР. Слід уникати надмірно лужних розчинів і перевищення концентрацій, особливо у теплицях і за високих температур.
Критичні фази для бору. У соняшнику і ріпаку це відновлення вегетації та бутонізація; у сої — бутонізація і початок цвітіння; у кукурудзи — фаза 6–10 листків і початок викидання волоті; у цукрових буряках — інтенсивний ріст листкової розетки; у плодових — після цвітіння та в періоди активного росту плодів; в овочах — цвітіння і налив. Регулярні, але м’які підживлення бором у ці «вікна» мінімізують абортивну зав’язь і підвищують виповненість.
Чим небезпечне передозування бору
На відміну від дефіциту, токсичність бору розвивається швидко: хлороз і подальші некрози по краю листків, бронзовий відтінок пластинки, побуріння жилок, пригнічення точок росту, опадання квіток. Ризик особливо високий на легких ґрунтах без органічної фракції й під час обробок у спекотну, суху погоду, коли випаровування пришвидшує проникнення і спричиняє локальні опіки. Тому краще застосовувати дробні дози з інтервалами 7–14 днів, а при листкових підживленнях дисципліновано дотримуватись допустимих концентрацій для конкретної культури. Пам’ятайте: бор для рослин — мікроелемент, і «більше» не означає «краще».
Норма внесення бору: скільки і для яких культур
Нижче наведено орієнтовні діапазони доз саме в перерахунку на елемент бору. У конкретній програмі їх коригують під аналіз ґрунту і води, технологію вирощування, погодні умови та цільову врожайність.
- Соняшник. Позакоренево 150–300 г B/га у фазі 6–10 листків і перед бутонізацією; за інтенсивної технології можливе повторне 150–200 г B/га у фазі зірочки.
- Ріпак. 200–300 г B/га восени у фазу 6–8 листків або ранньою весною по відновленню вегетації; ще 200–300 г B/га перед бутонізацією.
- Цукрові буряки. 150–300 г B/га на початку інтенсивного росту розетки; за симптомів дефіциту повтор 150–200 г B/га через 10–14 днів.
- Кукурудза. 100–200 г B/га у фазі 6–10 листків; на полях із високим pH та за посухи повтор 100–150 г B/га перед викиданням волоті.
- Соя. 100–200 г B/га в бутонізацію, ще 100–150 г B/га на початку цвітіння за дефіциту.
- Плодові та ягідники. 200–400 г B/га серією 2–3 обробок після цвітіння з інтервалом 10–14 днів; у ягідниках можливі підживлення 100–200 г B/га до й після цвітіння.
- Овочі. 100–200 г B/га у період цвітіння та наливу, у теплицях — нижній край діапазону та обов’язкова перевірка концентрації.
- Бобові трави. 200–400 г B/га на початку відростання, особливо на піщаних ґрунтах.
Ґрунтові внесення зазвичай становлять 1–2 кг B/га на рік (по елементу) у кілька прийомів або з борованими комплексними добривами. На дуже бідних піщаних землях дозу коригують догори, але лише за наявності зрошення та чіткого моніторингу.
Бор у системі мікродобрив: як поєднувати з іншими елементами
Бор тісно пов’язаний із кальцієм і вуглеводним обміном: достатній бор підвищує еластичність і цілісність клітинних стінок, а також полегшує переміщення цукрів до точок росту і генеративних органів. Синергія особливо помітна в програмах, де поєднують позакореневий бор і кальцій у різні дні або різних баках, уникаючи надмірних концентрацій та лужної реакції. З калієм і фосфором бор формує збалансовані схеми для генеративної фази: калій відповідає за налив, фосфор — за енергію, бор — за запилення і зав’язування.
Сумісність у баку залежить від формуляції: колофермини та етаноламіни, як правило, добре поєднуються з більшістю засобів захисту рослин та мікроелементів за умови pH 5,5–6,5. Якщо у суміші є солі кальцію, працюйте за двобаковою схемою або розносіть обробки в часі, щоби уникнути випадання малорозчинних сполук. Завжди робіть «банкову пробу», коригуйте воду та контролюйте температуру і вологість під час обприскування.
Популярні добрива з бором на ринку України
На ринку представлено багато продуктів із бором, що різняться формою діючої речовини, концентрацією та добавками для прилипан-ня і проникнення. Для побудови програми борного живлення звертайте увагу на вміст елементу у перерахунку на B, тип хелату або органічної основи, сумісність і рекомендації виробника для вашої культури.
- Оракул Колофермин Бору — бор у колоферминній формі, добре утримується на листі, підходить для широкого спектра культур.
- Квадроплюс Тітон Бор Актив — бор у комплексі з фізіологічно активними добавками для стресових періодів і генеративної фази.
- Бороплюс (різні виробники) — доступні борні рішення для базових листкових підживлень.
Під час вибору порівнюйте не лише ціну за літр, а й ціну за кілограм елементного бору, форму, pH, наявність ПАР і рекомендовані концентрації для вашої культури. Для тепличних технологій критичні стабільність, чистота та сумісність із системою фертигації; для поля — робоче вікно по погоді, покриття і швидкість абсорбції.
Висновок
Бор для рослин — невеликий за дозами, але великий за впливом мікроелемент. Обирайте брне добриво з урахуванням типу ґрунту й води, фази розвитку, погодних ризиків і конкретної культури. Використовуйте дрібні, але регулярні підживлення у критичні вікна, підтримуйте технологічну дисципліну в бакових сумішах, контролюйте pH і температуру під час обробок. Такий підхід мінімізує ризики дефіциту і токсичності, стабілізує запилення та зав’язування, підвищує виповненість і товарність — а отже, напряму працює на врожай і маржинальність вашого господарства. Якщо потрібно, підберу для ваших полів конкретні дози бору, рознесу їх по календарю і інтегрую в загальну схему живлення разом з азотом, кальцієм, калієм і мікроелементами.
