Гібелліноз зернових: причини, симптоми та ефективні методи боротьби

Назва хвороби: Гібелліноз 

Інша назва: білосолом'яна гниль

Збудник: Gibellina cerealis Pass

Рід: Gibellina

Клас: Sordariomycetes

Вражає культури: ячмінь, жито і тритикале.

Одне з відносно нових захворювань для України. Впродовж двох останніх років хворобу було виявлено в південних регіонах нашої країни. Атакує хвороба рослин одразу після відновлення весняної вегетації.

Джерело інфекції: рослинні рештки (солома, стерня) і грунт, рідше — насіння.

Симптоми: На пошкоджених стеблах вище вузла кущіння з’являються видовжені плями (3-5 см) з чіткою облямівкою кавового кольору. До фази трубкування озимої пшениці гібелліноз проявляється у вигляді прикореневої гнилі, а в більш пізні фази як гниль стебел, то при гібелінозі рясний білий (пізніше сірий) міцелій покриває тканини стебла та

розвивається у порожнині соломини.

Біологія: Розповсюдженню сприяють вологі та м’які зими, вологі весняні місяці. Якщо  весною погодні умови посушливі, то прояв захворювання призупиняється. Аскоспори захворювання зберігають свою життєздатність протягом декількох років. Для них характерний період спокою — 1 рік. Проростання аскоспор починається через рік в присутності кореневих виділень рослини господаря. Оптимальна температура для зростання міцелію гібелліни 24-25°С, мінімальна 3-5°С, максимальна 30°С.

Шкодочинність: викликає прямі втрати врожаю, як наслідок випадіння рослин, зниження коефіцієнта кущіння, зниження маси 1000 зерен. Викликає відмирання уражених пагонів на стадії кущіння зернових; ламкість стебел на стадії стеблування  пустоколосицю - у разі ураження прапорового листа.

Заходи захисту: зниження частки стерньових попередників, сівба стійких сортів озимої пшениці, впровадження в сівозміну рослин-фітосанітарів (гірчиці, ріпаку).

​​​​​​​