Диплодіоз кукурудзи: причини, симптоми, шкідливість та заходи боротьби

Назва хвороби: Диплодіоз кукурудзи 

Інша назва: суха гниль

Збудник: Diplodia maydis

Клас: Дейтероміцети (Deuteromycetes) 

Рід: Darluca 

Вражає культури: Кукурудза,екзотичні види сосни                                                          

При розвитку хвороби можлива повна втрата врожаю і виключення поля з сівозміни на тривалий час.

Джерело інфекції: зберігається в грунті, на рослинних рештках до трьох –чотирьох  років. Поширення диплодіозу кукурудзи з одних країн в інші відбувається зараженим насінням кукурудзи. Також розповсюдження хвороби (локально) відбувається з грунтом, рослинними рештками кукурудзи, вітром, дощовими краплинами, комахами.

Симптоми: Уражаються стебла, листкові піхви, листки, але частіше качани кукурудзи. На стеблах, переважно на нижніх міжвузлях, біля вузлів з'являється побуріння, потім розм'якшуються тканини, і стебло ламається. Часто під піхвами листків з'являється біла грибниця. У місцях побуріння утворюються крапкоподібні, спочатку білі, а затим чорні пікніди.

Біологія: Збудником хвороби є гриб Sphaeropsidales. Пікніди темні, кулясті, злегка приплюснуті, чорнувато-сірі, діаметром 350-500 мкм. Вони утворюються у тканині рослини або на щільних скупченнях грибниці. У пікнідах формується велика кількість довгастих, прямих або трохи зігнутих дво- і триклітинних пікноспор розміром 13-33 х х 3-7 мкм. Найкраще проростають спори при 20°С, а розвивається хвороба при 28-30°С.

Шкодочинність: грибна хвороба, поширення якої може відбуватися з насінням, викликає зниження схожості на 5–40%, є серйозним патогеном кукурудзи упродовж вегетації. Ця хвороба негативно впливає на кількісні та якісні характеристики врожайності зерна та силосу.  Втрати врожаю кукурудзи можуть складати до 50%.  Шкодочинність хвороби полягає також у зниженні товарних якостей зерна кукурудзи (крохмалю, жиру).

Заходи запобігання: Для своєчасного виявлення патогенів, посіви кукурудзи протягом вегетації треба тричі обстежити – у фазі 3-4 листочки, у період викидання волоті  та за два тижні до збирання врожаю. На полях із сильним ступенем ураження всі рослини скошують і спалюють, грунт і техніку дезінфікують. При слабкому ушкодженні рослини скошують і використовують в господарстві на силос і фураж.