Кожного року перед фермерськими господарствами виникає одне і те саме питання - що робити із соломою. Тому що усі ми знаємо, що спалювати солому категорично не можна, то залишається три варіанти того, що робити з нею далі:
- заорати солому та пожнивні рештки;
- подрібнити та перемішати їх з верхнім шаром ґрунту;
- розкидати подрібнені рештки та солому по поверхні ґрунту.
Розглянемо детально усі плюси та мінуси заорювання соломи, як одного із найпопулярніших варіантів.
Однією з основних переваг (та водночас недоліків) заорювання соломи та пожнивних решток у ґрунт є збільшення гумусового шару та мінералізація ґрунту. Проте цей процес є довготривалим та складає близько 2,5–3 років. І для розкладання 1 тонни соломи мікроорганізми протягом цього проміжку часу будуть забирати з ґрунту до 10 кг діючої речовини азотовмісних добрив, що призведе до підвищення дефіциту вмісту азоту в ґрунті, яке потрібно буде компенсувати внесенням аналогічної кількості азоту із добривами для вирівнювання балансу його вмісту.
Якщо заорювати рослинні рештки, які не були рівномірно розкидані по полю, а знаходились у валках, то в таких місцях суттєво підвищується концентрація мікроорганізмів та грибів. А вони, у свою чергу, для розкладання целюлози будуть виділяти велику кількість ферментів, що збільшить вміст у ґрунті шкідливих для культурних рослин фенолів.
Разом із тим при заорюванні збільшиться об'ємна маса усіх мікроорганізмів, що живуть у ґрунті – не лише шкідливих бактерій та грибів, що призводить до збільшення патогенного навантаження на ґрунт, а і корисних, які покращують стан ґрунту та збільшують його насиченість макро- та мікроелементами.
Розкладання заораних решток прискорює нітрифікацію ґрунту. Також вуглець, що міститься в приораних рештках, при розкладанні перетворюється на метан, а не на вуглекислий газ. Це створює умови для покращення життєдіяльності мікроорганізмів, підвищуючи до оптимальних показників температуру ґрунту та вміст вологи у ньому.
Заорювати пожнивні рештки можна на глибину не більше 15 см у розпушеному ґрунті та 10 см - в ущільненому. При перевищенні глибини заорювання солома потрапить в анаеробне середовище і не буде розкладатися, створюючи додатковий шар плужної підошви.
