Склеротиніоз, або біла гниль, є одним із найбільш небезпечних та поширених грибкових захворювань соняшника, викликаних патогеном Sclerotinia sclerotiorum. Ця хвороба здатна вражати всі частини рослини — від кореневої системи до стебел і кошиків. Основна небезпека полягає у тому, що склеротиніоз значно знижує врожайність та якість насіння соняшника, що призводить до серйозних економічних втрат для фермерів. Захворювання поширене у багатьох регіонах світу, особливо в зонах з помірно вологим кліматом. Найвища шкодочинність спостерігається у регіонах із частими дощами, високою відносною вологістю та стабільно теплою температурою, таких як Європа, Північна Америка та окремі частини Азії.
Що сприяє поширенню білої гнилі соняшника?
Існує кілька ключових факторів, які сприяють активному поширенню склеротиніозу:
- Висока вологість. Довготривалі дощі, роса та загальна вологість повітря створюють ідеальні умови для розвитку грибка. Особливо небезпечним є період, коли тривалий час тримається підвищена вологість у полі.
- Накопичення склероціїв у ґрунті. Патоген може зберігатися у вигляді склероціїв у ґрунті чи рослинних рештках протягом 8–10 років, що робить боротьбу з хворобою довготривалою.
- Щільність посівів. Надмірно густі посіви утримують вологу між рослинами, створюючи сприятливі умови для розвитку грибка.
- Недотримання сівозміни. Вирощування соняшника на одному полі кілька років поспіль сприяє накопиченню патогену у ґрунті, збільшуючи ризик повторного зараження.
- Слабка обробка ґрунту. Якщо після збирання врожаю залишки рослин не видаляються, склероції залишаються на поверхні ґрунту, що полегшує їх проростання наступного сезону.
Основні ознаки враження склеротиніозом
Ознаки склеротиніозу соняшнику можуть відрізнятися залежно від того, яка частина рослини уражена. Ось основні симптоми:
- Ураження кошиків. На поверхні кошиків утворюються водянисті плями, які з часом збільшуються. Вони вкриваються білим ватоподібним нальотом. Уражене насіння стає некондиційним.
- Стеблові ураження. На стеблах з'являються темні мокрі плями, які поширюються і призводять до ламкості. Усередині стебел можуть утворюватися чорні склероції.
- Коренева форма. Рослини раптово в'януть, особливо у спекотну погоду. Коренева система частково руйнується, що призводить до загибелі рослини.
Своєчасне виявлення цих симптомів є важливим для оперативного реагування та запобігання значним втратам врожаю.
Як розвивається хвороба?
Розвиток склеротиніозу починається з проростання склероціїв, які перебувають у ґрунті або на рослинних рештках. У вологих умовах вони формують апотеції — невеликі чашоподібні структури, які продукують спори. Спори розносяться вітром і осідають на рослини. У період цвітіння соняшника патоген активно заражає кошики, спричиняючи гниль. Ця хвороба соняшника розвивається стрімко, особливо за високої вологості та температури понад 20°C. Перші ознаки стають помітними вже через 7–10 днів після інфікування.
Які бувають форми склеротиніозу соняшника?
Склеротиніоз може проявлятися у трьох основних формах:
- Коренева форма. Найбільш поширена на початкових етапах росту рослини. Рослини втрачають тургор і в'януть, легко висмикуються з ґрунту через пошкоджену кореневу систему.
- Стеблова форма. З'являється у фазу активного росту. Уражені стебла стають крихкими, що може призвести до їхнього перелому.
- Кошикова форма. Найбільш шкодочинна, оскільки безпосередньо впливає на врожайність. Ураження кошиків спричиняє гниття насіння соняшника та зниження якості олії.
Наслідки захворювання
Склеротиніоз може призвести до втрат врожаю до 50–70%, особливо в умовах інтенсивного зараження. Крім того, хвороба погіршує якість посівного матеріалу соняшнику, знижуючи його олійність і схожість. Уражені рослини стають джерелом інфекції для наступних сезонів, оскільки склероції залишаються в ґрунті та продовжують заражати нові посіви. Економічні втрати можуть включати не лише зниження врожайності посівмату соняшнику, але й витрати на додаткові заходи захисту.
Найбільш ефективні способи захисту
Боротьба зі склеротиніозом потребує комплексного підходу, що включає:
- Сівозміна. Уникнення повторного вирощування соняшника на одному полі протягом 4–5 років зменшує ризик накопичення патогену.
- Глибока обробка ґрунту. Зароблення рослинних решток на глибину понад 15 см допомагає знизити активність склероціїв.
- Оптимальна густота посівів. Забезпечення достатнього простору між рослинами сприяє провітрюванню і знижує ризик розвитку хвороби соняшника.
- Своєчасне знищення залишків рослин. Уражені рештки потрібно видаляти або спалювати.
Препарати для боротьби з хворобою
Хімічний захист залишається ключовим у боротьбі зі склеротиніозом. Рекомендовані препарати від білої гнилі соняшнику включають:
- Фунгіциди на соняшник: “Релевант”, “Пропульс 250”, “Кіпер”, “Артіс Плюс”, “Амістар Голд”, “Амікон”, “Піктор” — ефективні для профілактики та лікування на ранніх стадіях зараження.
- Протруйники насіння на соняшник: “Максим ХЛ”, “Фаер”, “Каріоліс”, “Апрон ХЛ”, “Вінцит 050” — забезпечують захист на етапі проростання.
- Біопрепарати для соняшнику: препарати на основі корисних мікроорганізмів, які пригнічують розвиток патогену та покращують здоров'я ґрунту.
Висновки
Склеротиніоз — це серйозна загроза для врожайності та якості соняшника. Ефективна боротьба з хворобою можлива лише за умов дотримання сівозміни, проведення глибокої обробки ґрунту, використання фунгіцидів та ретельного догляду за посівами. Завчасна профілактика та постійний моніторинг полів — це запорука успішного захисту та отримання стабільно високого врожаю соняшнику.
