Всім відомо, що найкращим попередником для озимої пшениці є горох, силос, хрестоцвіті, зернобобові. І в книжці пишуть, що соняшник – це небажаний попередник. У цьому відео ми розкажемо вам правила гарного врожаю озимини після соняшника
Зважаючи на високу вартість рослинних жирів та стабільний попит на них, багато виробників зерна віддають перевагу вирощуванню соняшника. Соняшник є економічно вигідною культурою, через що за останні роки по всій Україні площі його досягли аж 6 млн. га. Саме тут і постає питання: чи можливо зменшити негативний вплив такого попередника на майбутній врожай озимої пшениці?
Чому соняшник є небажаним попередником для пшениці?
Коренева система соняшника гарно розвинена і здатна проникнути на глибину близько 3 – 4 метрів і розгалужується на 1 м горизонтально. Через це він добре поглинає вологу та поживні елементи з великої глибини ґрунту. Таким чином, родючий шар виснажується та втрачає поживні речовини. Найбільше ця сільськогосподарська культура виносить із землі калію. Це слід враховувати при плануванні системи удобрення. Є один нюанс. Велика кількість калію залишається у рослинних рештках, у палці.
Протягом всього вегетаційного періоду, соняшник поглинає елементи живлення по-різному. Наприклад, за перший місяць розвитку, він виносить з ґрунту 10 – 15% азоту, близько 10% калію та фосфору. В період формування кошиків та цвітіння рослини, нею споживається 80% азоту, 70% фосфору та близько 50% калію. Під час наливання та дозрівання зерна, культура використовує ще 40% калію.
Соняшник, як попередник для озимої пшениці, крім негативних наслідків, приносить ще й деяку користь. Наприклад, рослинні рештки, які залишаються після збирання врожаю, здатні повністю, чи частково зменшити вірогідність появи льодової кірки в зимовий період. Так як саме вона здатна пошкоджувати кореневу систему. Пожнивні рештки також виконують сонцезахисну та мульчувальну функції для озимини у весняний та літній періоди. Так як вони менш жорсткі, ніж кукурудзяні, посів озимини не ускладнюється. Також раннє збирання соняшника з полів робить можливим вчасне висівання нових продуктивніших сортів пшениці, завдяки чому значно підвищується її врожайність.
Висіваючи озимину після соняшнику треба зважати на те, що після нього в ґрунті залишається велика кількість насіння, яке ще називають падалицею. Воно не заважає пшениці проростати, проте навесні та влітку необхідно обов’язково проводити обробку ділянок гербіцидами проти падалиці та бур’янів, адже якщо цього не зробити – через засмічення полів збирання врожаю значно ускладнюється.
Так як потужна коренева система соняшнику виносить поживні речовини та вологу, пересушуючи цим самим ґрунт, врожай озимої пшениці може зменшитися на 20 – 30%. Продуктивна волога ґрунту значною мірою впливає на ефективність використання добрив під озиму пшеницю, аграрії намагаються підвищити її всіма способами. Наприклад, залишаючи якомога вищі пагони від соняшника, можна забезпечити озимину необхідними поживними рештками, що сприятимуть накопиченню вологи. А взимку, високі стебла від соняшнику допоможуть утримати на полях більшу кількість снігу, який при таненні збільшить рівень вологи в землі.
Соняшник не лише поглинає у великій кількості поживні речовини та вологу, а й знижує вміст органічних речовин у верхньому шарі ґрунту. Саме тому виникає велика необхідність у внесенні органічних добрив для підвищення врожайності озимої пшениці.
Ефективним є засівання нових сортів озимини, які були виведені вітчизняними та закордонними селекціонерами. Такі сорти дають гарний врожай навіть на виснажених соняшником ділянках.
Як же ж виростити озимину після соняшника?
Для того, щоб врожай озимої пшениці був достатній, зовсім не обов’язково відмовлятися від вирощування соняшника (що було б недоцільною ідеєю, яка б значно погіршила прибутковість виробників). Необхідно постійно підживлювати ґрунт мінеральними речовинами після збору соняшника та перед висіванням озимини і правильно підбирати сорти культур. Як соняшника, так і пшениці.
Найкращих результатів при використанні мінеральних добрив досягається при достатній зволоженості ґрунту. Вигідним є припосівне внесення добрив, адже воно покращує розвиток пшениці на перших етапах вегетаційного періоду, коли верхні шари ґрунту втратили велику кількість поживних елементів, забезпечуючи врожайність попередньої культури.
Також, якщо ми говоримо про добрива, потрібно якісно розпланувати внесення азоту, щоб забезпечити рослину, під час основного його дефіциту, в період кущення та трубкування.
Якщо ґрунт мерзлоталий – позакоренева обробка озимини комплексними мікродобривами здатна забезпечити рослину мікроелементами та корегувати нестачу їх збалансованим живленням. Не забувайте про систему живлення.
На Півдні України соняшник є найпоширенішим попередником озимої пшениці. Ми не можемо його порівняти з горохом, адже різні за біологією культури. Але при дотриманні технології вирощування, ми можемо отримувати хороші врожаї, оптимізувавши систему живлення та обробітку ґрунту з метою збереження та накопичення вологи.
