Попри те, що головні проблеми на посівах озимого ріпаку це шкідники та бур'яни, контроль хвороб також є важливим агротехнічним заходом. Адже поява хвороб у його посівах може призвести до критичних наслідків. Для виявлення хвороб та швидкого усунення причин їхньої появи необхідно проводити обстеження посівів у конкретні критичні фази розвитку культури.
Розглянемо найбільш поширені в Україні хвороби, що уражують озимий ріпак навесні, та способи їх контролю.
Склеротиніоз (біла гниль) ріпаку. Головною умовою для появи цієї хвороби є підвищена вологість ґрунту у поєднанні з невисокою температурою повітря. Причиною хвороби є патоген, котрий розвивається у пожнивних рештках ріпаку або у необробленому фунгіцидним протруйником насінні.
Для контролю хвороби проводять наступні заходи:
- дотримання сівозміни та НЕ вирощування ріпака по ріпаку;
- недопущення загущення посіву;
- обробка посіву препаратами на основі таких діючих речовин, як боскалід, піраклостробін, азоксистробін або тебуконазол.
Пероноспороз, або несправжня борошниста роса. Для розвитку пероноспорозу необхідна волога та відносно тепла (близько +20°C) погода. Його збудником є гриб, що насамперед вражає репродуктивні органи ріпаку. Збудник пероноспорозу вражає всі рослини родини Капустяних, тож часто ця хвороба переходить на ріпак від суріпиці звичайної. Заходами для контролю хвороби є:
- уникнення загущення посівів;
- контроль бур'янів;
- максимально можливе очищення поля від залишків попереднього врожаю;
- внесення таких мікродобрив, як магній та бор, що підвищують стійкість рослин ріпаку до хвороби;
- агрохімічний контроль проводять препаратами на основі карбоксилу з тирамом, карбендазиму, іпродіону, дитіокарбамату калію та суміші флудіоксанілу з металаксилом-М.
Фомоз ріпаку з'являється у посівах при частому вирощуванні культури на одних і тих самих площах. Сприятливими для появи хвороби є висока вологість, температура повітря +21°...+25°C, наявність рослинних решток на полі та рослин з механічним ушкодженням. Фомоз може призвести до зрідження сходів, загибелі дорослих рослин, недобору врожаю насіння та погіршення або втрати його схожості. Контроль фомозу здійснюють наступними заходами:
- знищення рослинних решток за допомогою оранки;
- використання якісного посівного матеріалу;
- проведення агротехнічних заходів з мінімальним травмуванням рослин;
- хімічний контроль проводять препаратами на основі тебуконазолу.
Борошниста роса ріпаку особливо шкодочинна у теплі, посушливі роки. Насамперед хвороба вражає рослини ослаблені тривалою посухою. Гриб-збудник хвороби зберігається протягом декількох років на пожнивних рештках уражених рослин. Борошниста роса може призвести до загибелі рослин, суттєвого зниження обсягів та якості врожаю.
Заходами контролю цієї хвороби є:
- очищення поля від пожнивних решток;
- дотримання оптимальної норми та термінів посіву;
- внесення основних мінеральних добрив у правильних співвідношеннях;
- у разі суттєвого поширення хвороби доцільна обробка посівів препаратами на основі таких діючих речовин, як боскалід та піраклостробін.
Чорна плямистість, або альтернаріоз найчастіше вражає ріпак після відновлення вегетації. Збудник хвороби зберігається на рослинних рештках та насінні будь-яких рослин з родини Капустяних (у тому числі й бур'янів). Хвороба призводить до передчасного розтріскування стручків та зменшення вмісту олії у насінні. Контроль хвороби полягає у:
- контролі бур'янів (особливо з родини Капустяних) та шкідників, що можуть переносити збудників хвороби;
- уникненні дисбалансу мінеральних добрив;
- при високому рівні захворюваності посіви обробляють фунгіцидами на основі карбендазиму, манкоцебу, метконазолу тощо.
Способи внесення фунгіцидів, строки та максимальна кількість обробок для контролю переважної більшості хвороб, що уражують озимий ріпак навесні, Ви можете знайти у таблиці, що наведена нижче.
Пам'ятайте, що дотримання сівозміни та правильної агротехніки під час вирощування озимого ріпаку дозволять Вам суттєво зменшити вплив хвороб на стан посівів та кінцеву врожайність.
